До Дня дружби відбулася дискусія «Чи можлива дружба між представниками різних культур та релігій?»
Середа, 01 серпня 2018, 10:22 30 липня до Міжнародного дня дружби Неформальна група міжрелігійного миру у співпраці з Українською Греко-Католицькою Церквою, за підтримки Управління культури, національностей та релігій КОДА провели панельну дискусію “Чи можлива дружба між представниками різних релігійних традицій? Підтвердження чи спростування на прикладах із Писань та практичному досвіді”.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Глава УГКЦ закликає вірних з відкритим серцем ставитися до представників інших Церков
- Владика Йосиф Мілян провів онлайн-зустріч із духовенством та випускниками духовних закладів
- Владика Микола Бичок провів онлайн-зустріч із головами українських громад Нової Зеландії
Захід відбувся в Київській обласній бібліотеці для дітей. Це вже вдруге саме в День дружби організатори порушують тему міжрелігійного діалогу – торік цьому була присвячена фотовиставка “Дещо спільне”.
Учасники дискусії обговорили питання: любов і дружба між представниками різних релігій – що про це говорять Писання; чому, попри закладені принципи, цей діалог не завжди вдається; приклади співпраці та взаємодії: український та міжнародний контекст.
“Я дуже радий, що знову у стінах нашої бібліотеки, у стінах обласної державної адміністрації, загалом на території Київщини ми зустрічаємося, тиснемо одне одному руки, обіймаємося, вітаємося, як старі добрі друзі, які раді зустрічі”, – сказав у вступному слові Ігор Подолянець, начальник управління культури, національностей та релігій КОДА.
Марія Бардин, начальник відділу у справах релігій та національностей управління культури, національностей та релігій КОДА, представила презентацію “Міжрелігійний діалог: український контекст”. “Важливо зазначити, що Україна є поліконфесійною державою. У нас зареєстровано більше ніж 50 віросповідань різних напрямків, що говорить про те, що дуже важливо мати діалог”, – підкреслила Марія.
“Спочатку ми повинні зрозуміти, що без любові до Бога, до Святого Письма, людина не зможе розкрити той діапазон любові, який є у неї. Ми не можемо пізнати Бога, якщо ми не можемо любити. Любов є важливим чинником нашого повсякденного життя. Якщо ми не можемо проявити цю любов, то не зможемо й дружити. Дружити, по-перше, треба з Богом, із собою, і тоді ми зможемо дружити з ближнім”, – вважає Ігор Козловський, кандидат історичних наук, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
“Бог, Який послав свого Сина, щоб Ним спасти світ, і Який хоче, щоб усі люди спаслися, не обмежив свою Любов до тих, хто отримав ласку бути християнином. Як каже святий апостол Павло, і погани, не будучи християнами, мають шанс спастися (Рим 2:14), бо Ісус Христос, друга особа Божа, прийшов у світ спасти кожну людину, яка жила, живе чи буде жити на цій землі. Жодний примус до віри, жодне накидання своєї культури та способу життя під маскою християнізації ніколи не давало тривалих і добрих результатів. Тому усяка благовість має виходити з принципів пошани до іншого і його культури, шукаючи ту мову і той спосіб передавання інформації, який той «інший» зможе адекватно сприйняти і зрозуміти. “Дбайте про те, що є добрим для кожного” (Рим 12:17) каже апостол народів, бо лише діалог допомагає знаходити спільне добро, будує довіру та творить любов між людьми різних релігій”, – впевнений Ігор Шабан, голова Комісії УГКЦ міжконфесійного та міжрелігійного діалогу.
«Тут, в Україні, ми повинні вирости з рівня діалогу до рівня співпраці, – говорить Тарік Сархан, завідувач відділом “Ознайомлення з ісламською культурою” ВАГО “Альраід”. – Я думаю: якби ми справді були віруючими людьми, які намагаються дотримуватися прикладів зі Священних писань, то в нас і не було б приводів для ворожнечі. Можливо, ми й отримали знання із Одкровень, але мудрості ми так і не дістали. Різниця між знаннями і мудрістю – у здатності практикувати те, що ми знаємо. Насправді, стосунки між людьми займають другу ступінь святості після стосунків людини з Богом. Щиро віруючі люди повинні перед Богом цьому приділяти уваги не менше, ніж вони приділяють увагу своїй ритуальній практиці у храмах».
“Як і інші християнські конфесії, ми сповідуємо євангельський принцип любові і поваги до всіх оточуючих. Повагу до різних світоглядів, як релігійних, так і нерелігійних, закладено в Уложеннях віри мормонів: «Ми залишаємо за собою право вклонятися Всемогутньому Богові так, як нам каже власна совість, і визнаємо за всіма людьми те саме право: нехай вони вклоняються як, де і чому вони хочуть». На практиці цей принцип толерантності знаходить своє відображення у співпраці з іншими релігійними організаціями в багатьох аспектах культурної, гуманітарної та наукової сфери, як у світі в цілому, так і в Україні. Та найважливіше – він навчає кожну окрему людину мати дружні стосунки з оточуючими, незалежно від їхнього світогляду”, – поділився думками Володимир Денщиков, представник Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
“Дружба, про яку можна прочитати в Писаннях Старого та Нового Завітів, не вимагає обмежувати дружні стосунки лише одновірцями. Єдине застереження — це дружба з людьми, які можуть нас розбестити та відвернути від виконання Божих заповідей. Але на власному досвіді я переконався, що в кожній релігії є люди, які щиро бажають жити праведно та дієво любити ближніх. Тому не бачу жодних перешкод для дружби між тими, хто несе любов у наш світ”, – говорить православний християнин, співробітник просвітницької організації “Відкрита Біблія”, релігієзнавець Вячеслав Горшков.
Генеральний директор Київської обласної бібліотеки для дітей Микола Зніщенко запропонував бібліотеку як майданчик та платформу для подібних просвітницьких подій у майбутньому.
Любов Єремічева, засновниця Неформальної групи міжрелігійного миру, модераторка заходу, наприкінці дискусії запропонувала присутнім підтримати ідею зі встановлення нової дати – “День людини” – як можливість організовувати різноманітні події, які б нагадували нам, що означає “бути людиною”, хто ми та у чому наше призначення та відповідальність перед усім сотвореним.
Довідково
Захід відбувся за підтримки Управління культури, національностей та релігій КОДА, Київської обласної бібліотеки для дітей, Української Греко-Католицької Церкви, ВАГО “Альраід”, Церкви Ісуса Христа Святих Останніх Днів.
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»