Дружини ветеранів АТО розрадили колядою пацієнтів хоспісу в Івано-Франківську

Отець Ярослав є капеланом як для невиліковно хворих у їхньому останньому домі, так і для дружин захисників, що об’єдналися в групу взаємодопомоги. З колядою жінки обійшли всі палати хоспісу, більшість пацієнтів якого – лежачі хворі. 

«Багато хто підспівував колядникам, – розповів отець Ярослав. – Якщо для нас коляда – це радісна, але одна, скажімо, з десяти важливих подій дня, то для тих, хто лежить, – це найважливіша, головна в їхньому дні життя, подія». 

Отець розповів до теми бувальщину, яка сталася з колегою, ректором Львівської семінарії отцем Ігорем Бойком. Коли той був студентом у Римі, то відвідував непритомного єпископа – владика був у комі. Якраз у різдвяний час отець Ігор укотре побував у владики. І вирішив замість вітань і промов заколядувати йому. Коли молодий священик завершив, губи єпископа ворушилися – він продовжив ще кілька нот мелодії колядки. 

«Слух – останнє, що покидає людину. А емоції радості – те, що всім нам потрібно в будь-якому стані і завжди», – каже капелан. Отець Ярослав відзначив, що коляда у хоспісі була важливою не тільки для пацієнтів. 

«Важливо, що дружини бійців АТО об’єдналися для взаємодопомоги і долають свої труднощі з духівником  та психологом. І ще важливіше, що вони прийшли поділитися своєю силою з тими, хто її потребує, – прийшли підняти на дусі тяжкохворих», – вважає отець Ярослав. 

Священик розповів, що медсестри відзначили: одна з тяжких лежачих пацієнток, яка вже тривалий час перебуває в хоспісі, уперше за весь час перебування усміхнулася – якраз під час коляди. 

Дружини ветеранів подарували колядку також і медикам хоспісу. Учасниця гурту Наталія Чайківська подякувала лікарям і медсестрам за жертовну працю. Домовилися, що й надалі будуть зустрічатися задля допомоги хворим у хоспісі. 

 Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами http://ugcc.if.ua