Глава УГКЦ: «Моїм особистим учителем у ставленні до матеріальних благ є теперішній Папа Франциск»

Про це він сказав в інтерв’ю інтернет-виданню «Главком», відповідаючи на запитання, чи не вважає Глава УГКЦ, що  ставлення до багатства та розкіш, які часто демонструють православні священнослужителі, саме по собі вбиває довіру простих людей до Церкви.

«Якщо ти комусь кажеш, що вбогість – євангельська цінність, то живи вбого. Хтось хоче побачити втілену цінність у твоєму житті. Коли ти навчаєш, що потрібно бути чесним, ну то будь чесним! Коли ти навчаєш, що не потрібно давати хабарі, бо корупція є гріхом, ну то не будь і ти корупціонером! Ці питання дуже важливі. Я б сказав, що питання вірогідності церковної проповіді дуже пов’язане з питанням ставлення Церкви до матеріальних благ. Бо матеріальні блага самі по собі не є поганими. Питання в тому, як ти їх вживаєш, як ти до них ставишся», – зазначив Предстоятель.

Особистим учителем Блаженнішого Святослава в ставленні до матеріальних благ, за його словами, є теперішній Папа Франциск.

Блаженніший Святослав розповів зворушливу історію, як Папа Франциск, раніше кардинал Бергольо, допоміг йому матеріально, коли він був єпископом в Аргентині, чим і змінив його ставлення до матеріальних благ: «…Моя єпархія в Аргентині і сьогодні має дуже багато соціальних проблем. Надзвичайно багато. Таких проблем, які подекуди навіть виливаються в судові суперечки. Я прибув до чужої країни, не знав ні законодавства, ні як поводитися, ні того, як правильно побудувати стратегію вирішення проблем чи конфліктів. Я багато отримав допомоги від нього. Навіть матеріальної. Але в який спосіб? Не можна сказати, що кардинал Бергольо ніколи не мав грошей у руках. Це неправда. Але він ніколи матеріальні блага не затримував у себе, він завжди їх комусь передавав.

Мені потрібно було оплатити адвокатів для захисту на певному судовому процесі. Я до нього пішов і кажу, що є така проблема. Він питає: «А ти маєш такі гроші?» Я кажу: «Та звідки?!» І буквально того ж вечора – а ми якраз перебували на Єпископській Конференції – чую, хтось стукає до мене в двері. Я відкриваю: на порозі стоїть Бергольо з конвертом.

Я був не просто схвильований. Я був стурбований. Кажу: «Я не приходив до Вас грошей просити». І тоді він мені пояснив свою філософію. Каже, є добрі люди, які дають пожертви, я їх ніколи не намагаюсь затримати у своїх руках, а намагаюся завжди передати тим, хто потребує. Каже: от твоя ситуація така, що ти потребуєш допомоги».

Глава Церкви нагадав, що в католицького духовенства є таке неписане правило: священик має жити менш-більш на такому ж рівні матеріального достатку, як живуть його вірні. Якщо мова йде про те, що в його громаді є вірні різного рівня, то він має дивитися на середній рівень.

«У моїй Київській архиєпархії моє духовенство подекуди живе на межі бідності. Я намагаюся шукати різного роду можливості, щоб допомогти їм, їхнім родинам. Тому, Богу дякувати, що в нас таких великих спокус ще не виникає. І ми нікого не намагаємося імітувати того стилю життя тих людей, яких Блаженніший Любомир охрестив словом "скоробагатьки"», – завершив архиєрей.

Департамент інформації УГКЦ