АКТУАЛЬНО

Глава УГКЦ на похороні протодиякона Михайла Продиуса: «Він назавжди увійде в історію нашої Церкви як диякон трьох патріархів»

Субота, 06 березня 2021, 12:49
Найбільше, чим диякон Михайло заторкнув серце багатьох із нас, є те, що він умів любити, мав, так би мовити, велику душу. Про це сказав Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав під час Заупокійної Літургії з Чином похорону протодиякона Михайла Продиуса.

«Щоразу після Літургії він підходив по благословення і хотів почути, чи в чомусь, бува, не помилився [під час служіння Літургії. – Ред.]. Він так хотів, щоб служіння навколо Божої престолу було найдосконалішим», – розповів Глава Церкви.

Під час проповіді Предстоятель відзначив, що сьогодні Христова Церква поминає всіх від віку спочилих християн. «Але в нашому Патріаршому соборі сьогодні особливий біль, особлива скорбота, – сказав проповідник. – Ми зібралися, щоб в те сопричастя святих провести в останню путь нашого співбрата – дорогого і громогласного диякона Михайла».

У такі миті, каже він, коли смерть вириває людину із життя, із спільноти Церкви тут, на землі, із родини, по-особливому відкривається оця безодня небуття. Перед обличчям смерті людина ставить собі найтяжчі запитання. Дивлячись на тіло покійного, на скорботну родину, на всіх нас, ми запитуємо: чому саме він, чому саме так? Родина переживає питання: як далі жити?

«У такі хвилини людська мудрість замовкає. Людська істота бунтує проти смерті, тому що Господь Бог нас створив для життя. У такі хвилини ми відчуваємо, що задум нашого Творця про людину є чимось більшим від смерті», – переконує Блаженніший Святослав.

Пригадуються слова пророка Давида, який каже: «Хто є той чоловік, що Ти про нього пам’ятаєш?». «У такі хвилини розум замовкає, – каже Предстоятель, – воля паралізується, почуття беруть верх. Такі хвилини неможливо пояснити, їх треба пережити, – пережити разом, стати поруч із цією скорботною родиною, заплакати разом із нею. І це правильно. Розділений смуток стає легшим».

Але ми, християни, сумуємо по-особливому. Як каже апостол Павло, ми не сумуємо як ті, що не мають надії, навіть дивлячись в обличчя смерті.

Сьогодні пригадує нам Боже слово, що ми навіть у смерті маємо надію, бо  знаємо, що смерть – це не кінець, а пасха, перехід.

«Диякон Михайло живе в Богові. Він сьогодні нас чує і бачить. Він сьогодні до нас промовляє, громогласно промовляє своїм життям, своєю смертю, своєю дорогою до вічності. Нам бракуватиме його фрази: "Господи, Ти – Боже мій!", яка нам усім надавала якоїсь сили, певності», – сказав зі сльозами Глава Церкви.

Блаженніший Святослав пригадав,  що вперше зустрів диякона Михайла ще як семінарист Львівської духовної семінарії у Львові, коли після своїх свячень він почав дияконувати.

«Тільки-но він заспівав: "В мирі Господу помолімся", – семінаристи одразу пробудилися. Маленька капличка, у якій молилося понад триста осіб, загриміла. Голос, яким він возносив молитву до Господа Бога, будив, збирав, проголошував слово Божої слави, Божої істини», – додав Предстоятель.

«Він назавжди увійде в історію нашої Церкви як диякон трьох патріархів: Івана Мирослава Любачівського, Любомира Гузара і мій диякон, із яким я молився ось уже десять років. Він назавжди увійде в історію Української Греко-Католицької Церкви в Києві. Диякон Михайло став символом Патріаршого собору. Сьогодні всім нам його справді бракуватиме», – відзначив Глава Церкви.

Департамент інформації УГКЦ,
фото: Пресслужба Київської архиєпархії УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Проповідь Блаженнішого Святослава на інтронізації екзарха Німеччини та країн Скандинавії владики Богдана Дзюраха19 квітня

Бути християнином, приймати хрещення Христове означає бути готовим послужити. Причащатися Його Тіла і Крові означає мати силу здійснити це...

МЕДІА
Prev Next