Глава УГКЦ: «Чи надто рано говорити про примирення, коли ще триває війна?»
Вівторок, 05 квітня 2016, 11:27 Соціологи стверджують, що за останній рік нечувано зросла згуртованість українського суспільства і відчуття єдності в нашому народі. Одначе єдність, щоб бути тривалою, не може ґрунтуватися лише на консолідації перед лицем небезпеки та зовнішньої загрози. Вона має базуватися на глибших і міцніших фундаментах, якими є почуття солідарності, відповідальність за спільну спадщину предків, вдячність за приналежність до великого духом і благородного у своїх прагненнях народу.
-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю про блудного сина
- «Покаяння – це не тільки жаль за гріхи, покаяння – це навернення», – Блаженніший Святослав у неділю про блудного сина
- «Символ віри»: хто такий Святий Дух?
Про це мовиться у Посланні Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава до духовенства і вірних УГКЦ та всіх людей доброї волі з нагоди Року Божого милосердя.
Предстоятель вважає, що у Святому році Божого милосердя слід також просити в Господа ласки зміцнення нашої національної єдності через працю над внутрішньо-українським примиренням і поєднанням. Наші вороги впродовж історії не раз намагалися розділити українську землю, розсварити і роз’єднати наш народ. Якщо їм це вдавалося, народ у своїх визвольних змаганнях зазнавав поразки, а держава потрапляла в занепад і руїну. Нам слід пройти до кінця важкий, але визвольний шлях пізнання історичної правди, щоб звільнитися від накинених нам чужинцями штампів, від ідеологічних нашарувань та історичних стереотипів минулого.
Водночас Блаженніший Святослав звертає увагу на примирення між народами.
«Цей заклик для нас, українців, – вважає архиєрей, – є актуальним як ніколи раніше. Може, хтось скаже, що говорити про примирення під час війни ще надто рано, не на часі. Адже до давніх і ще не очищених взаємним прощенням та примиренням історичних ран додалися нові несправедливості, нові кривди. Хтось скаже, як можна примиритися із сусідом, який не те що не вибачився досі за минулі кривди, а й знову атакує та сіє в нашому домі спустошення і смерть? Однак прощення зовсім не означає схвалення дій кривдника чи потурання його злочинам. Прощення означає перемогу над ворогом у власному серці через недопущення до власного нутра сліпої ненависті й бажання помсти. Милосердя і справедливість не суперечать одне одному, а радше зумовлюють і доповнюють одне одного, щоб осягнути в досконалій любові свій найвищий вимір».
Глава Церкви пригадав слова святого Папи Івана Павла ІІ, який у Посланні з нагоди Дня миру 2002 року сказав: «Немає миру без справедливості, немає справедливості без прощення». А далі пояснив це своє твердження так: «Оскільки людська справедливість є завжди крихкою і недосконалою, податливою на обмеження та людські егоїзми, її слід здійснювати й певною мірою доповнювати прощенням, яке зцілює рани і відновлює до глибин порушені людські взаємини. Це стосується як напружень між поодинокими людьми, так і конфліктів загального характеру, зокрема й міжнародних. Пробачення жодною мірою не суперечить справедливості, бо воно полягає не в тому, щоб занехаювати слушні вимоги, а в тому, щоб виправити порушений лад. Пробачення радше прагне повної справедливості, що провадить до спокійного ладу, який є не так нетривалим і тимчасовим припиненням військових дій, як ґрунтовним зціленням кривавих душевних ран. Для такого зцілення однаково важливі і справедливість, і пробачення».
«Після відновлення на наших землях справедливого миру ми маємо пройти шлях довершення примирення через милосердя і прощення нашим ворогам. Тільки такий мир буде тривалим, і тільки з ним ми зможемо будувати цивілізовані стосунки з нашими сусідами. Почати крокувати цим шляхом слід уже тепер, молячись про мир, захищаючи мир, бажаючи творити мир у своєму народі й між народами», – підсумував Блаженніший Святослав.
Департамент інформації УГКЦ
- Отці Згромадження Воплоченого Слова провели традиційний молодіжний зимовий табір «Драгобрат»01 березня
- У центрі Києва відкриють виставку про спробу насильницької ліквідації УГКЦ, репресії супроти її духовенства і вірних та особливості виживання в умовах підпілля01 березня
- До 75-річчя Лівівського псевдособру у Києві відкриють виставку «Нічого таємного, що б не стало явним»01 березня
- Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю про блудного сина01 березня
- У Києві відбудеться міжнародна наукова конференція «”Львівський собор” 1946 року: історичні обставини та сучасні оцінки»01 березня

Проповідь Блаженнішого Святослава в неділю про блудного сина01 березня
Нехай Великий піст буде для кожного з нас часом покаяння і навернення, плодом якого стане радість зустрічі, обіймів Бога Отця. Сьогодні на...
-
«Для злочинців, грішників і тих, які не шукають правди, другий прихід Христа буде страшним судом», – Блаженніший Святослав у катехизі
-
У Львові оцифровують фонди митрополита Андрея Шептицького
-
«Завдання ініціативи "Вервиця єднає" – спільна щоденна молитва вірних УГКЦ у всьому світі», – о. Ігор Яців
-
«Віра у воскресіння Ісуса Христа є необхідною умовою спасіння людини», – Блаженніший Святослав у катехизі
-
«Прощання з колядою» провели в Українській парафії святих Сергія і Вакха у Римі
-
Курси «Дар життя»: говоримо про батьківство у Бозі і наповнення його Духом Святим
-
«Важливо не піддаватися ні скепсису, ні страху», – фахівці Шпиталю Шептицького про COVID-19
-
У Парижі провели Собор єпархії Cвятого Володимира Великого «Еміграція, поселення і глобальна єдність УГКЦ в коронавірусному світі»
-
«Карантин – лакмусовий папірець: він виявив проблеми, визнання яких ми старанно уникали», – психолог Лідія Кондратик
-
Життя у вірі та жертовність були фундаментом служіння Блаженнішого Любомира Гузара
-
Глава УГКЦ: «Мій дідусь завжди казав, що треба шукати в житті те, що ні вогонь не спалить, ані злодій не вкраде. Тому нас вчили вірити в Бога»
-
Про Блаженнішого Любомира говорили у програмі «Добра розмова»
-
«Мудреці бачили людську природу Христа, але вклонялися Йому як живому предвічному Богові», – Глава УГКЦ у катехизі
-
«Чи нам болить теперішній стан роз’єднання?» – владика Богдан Дзюрах під час молитви за єдність християн
-
«Велике свято – це літургійний спомин про велику подію, переживання її щоразу по-новому», – богослов Максим Тимо