Глава УГКЦ в неділю Сліпонародженого: «Вірити означає бачити глибше»

Проповідник розповів, що сьогодні Святе Євангеліє представляє нам образ, яким євангелист Іван благовістує Бога як світло.

Каже Ісус Христос про себе сьогодні: «Я є світло для світу». В іншому місці соборних послань Іван говорить: «Бог є світло і в Ньому немає ніякої темряви».

Як читаємо в тексті, нечувано, щоб хтось міг відкрити очі тому, хто був народжений незрячим. «Тут йдеться не лише про якесь оздоровлення, – наголошує Предстоятель, – бо можна вилікувати того, хто бачив, і через якусь хворобу втратив зір. Тут йдеться про щось набагато глибше. Ідеться про створення нової людини, чи оновлення людини в Христі. Христос проявляє себе як світло. Він дає можливість людині не просто бачити, а й бути причасником життя, Божого світла».

Христос бере цю землю, починає моделювати, наново ліпити  очі сліпонародженому і каже: «Іди вмийся в Силоамській купелі». «Умитися у Силоамській купелі тут означає ніщо інше, як отой момент, коли Господь Бог просвічує, коли покликає нас від смерті до життя. Господь Бог оновлює людину у Святому Таїнстві Хрещення», – пояснює духовний лідер.

Зустріч Ісуса Христа з просвітленим завершується ісповіддю віри. «Цікаво, що фарисеї не знали, ким є Христос, а той, хто побачив, просвічений – знав. Він не тільки міг пояснити тим, які Його не знали, а й сам визнав того, у кого повірив», – сказав Блаженніший Святослав.

«Моментом отого просвічення, – звертає увагу він, – коли людина стає причасником і носієм Божого світла, – є акт віри».

Ми народжуємося, приходимо в цей світ у стані первородного гріха. «Цей стан схиляє нас до злого, – каже проповідник, – засліплює нас і не дає нам можливості бачити правду. Бо коли людина схильна до злого, а розум є притемнений, тоді вона не здатна розрізняти між добром і злом, між правдою і неправдою. У Тайні Хрещення ми не просто отримуємо прощення первородного гріха, а переживаємо момент нового створення. Тому християни отримують нове ім’я в момент Хрещення. Ми справді починаємо дивитися на світ християнськими очима, або очима віри».

«Вірити означає бачити глибше, – наголошує Предстоятель. – Коли ми грішимо після Тайни Хрещення, то наша свідомість наче звужується, бо кожен гріх засліплює людину. Ми знаємо, як може засліпити людину гордість, або грошолюбство, або марнославство».

І щоразу, просить застановитися він, коли ми грішимо, то попадаємо під владу темряви. Тоді ми часом втрачаємо те, що отримували. Ми втрачаємо можливість бачити. Щоразу, коли ми приходимо до святої Сповіді, коли боремося з гріхами, переживаємо повсякденний момент Божого просвічення.

Департамент інформації УГКЦ,
фото з архіву