АКТУАЛЬНО

Греко-католики Німеччини провели прощу до мощей блаженної Едігни

Понеділок, 05 липня 2010, 17:13
У суботу, 3 липня, з Благословення Апостольського Екзарха Німеччини і Скандинавії Владики Петра (Крика), відбулася традиційна українська проща до села Пух у Баварії, до мощей блаженної Едігни.
У суботу, 3 липня, з Благословення Апостольського Екзарха Німеччини і Скандинавії Владики Петра (Крика), відбулася традиційна українська проща до села Пух у Баварії, до мощей блаженної Едігни. Учасники прощі зібралися на подвір’ї церкви святого Себастьяна, де зберігаються мощі блаженної Едігни. Приїхало багато вірних з Мюнхену, Нового Ульма, Штутгарту, з різних місцевостей Баварії та Вюртембергу. Прибули й сестри-монахині. Як і завжди група вірних з Мюнхену на чолі з отцем Володимиром Війтовичем здійснила пішу ходу до Пуху. Серед паломників були і українські родини з малими дітьми. Біля старої липи паломників вітали голова «Товариства Едігна» (Enigna-Vereins Puch e.V.) пані Едігна Келлерманн, диякон церкви Святого Себастьяна та місцеві жителі. У старовинній католицькій церкві Владика Петро (Крик) у співслужінні з отцями Володимиром Війтовичом, Романом Врущаком, Андрієм Дмитриком, Богданом Підлісецьким та Андрієм Пізьо відслужив Святу Літургію. Служба цього року була як на українській, так і на німецькій мовах. Співав мюнхенський кафедральний хор «Покров» під керівництвом Станіслава Чуєнка. У проповіді Владика Петро звернув увагу на історії та духовні цінності українського народу. По завершенні Літургії владика благословив учасників прощі мощами блаженної Едігни.

Повідомив Дмитро Мірецький,

Фюрстенфельдбрук-Пух, Штутгарт

Додаток: Едігна — донька французької королеви Анни Ярославни та онука київського князя Ярослава Мудрого. У 1074 році, як свідчить легенда, дев’ятнадцятирічна  Едігна напередодні своїх заручин утекла з королівського палацу, забравши з собою дзвоник – подарунок матері. Мала намір дістатися Русі, Києва, про які так багато чула від Анни Ярославни. Проте дорогою Едігна побачила сон, який став для неї розпорядженням: повинна залишитися назавжди там, де, їдучи возом, почує одночасно крик півня і звук дзвона. Невдовзі у Баварії знесилену мандрівницю підвозив на возі селянин, який віз півня. Півень заспівав, коли, проїжджаючи повз церкву, залунав дзвін. Так Едігна залишилась у місцевості Пух у Верхній Баварії, поселившись у великому дуплі липи. У ній і прожила аж до лютого 1109 року Едігна в молитвах і угодній Богові роботі. Вона близько до серця приймала потреби і турботи селян, які дедалі частіше зверталися до пустельниці по допомогу. Вона лікувала травами хворих, додавала сил старим, втішала лідей. Багато часу віддавала дітям, навчаючи їх читанню й письму, прилучаючи до християнських цінностей. Едігна знала, як уберегти худобу, допомагала повернути вкрадене чи загублене. Її милосердя і відданість людям запали в душу вдячним баварцям. Ще при житті Едігни біля липи збудували храм, в якому блаженна була потім похована. Свого високого походження вона нікому не відкривала, воно стало відоме лише після її смерті. У 1600 р. римо-католицька церква проголосила Едігну блаженною. Існує згадка, як у сімнадцятому столітті Анна Цахерлін з Маммендорфа попросила Блаженну про свою донечку, котра страждала на дизентерію. Дитя швидко одужало. І такі приклади не поодинокі.
ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next