Храм Івана Хрестителя у Львові відкрили для Богослужіння
Четвер, 23 квітня 2009, 11:02 21 квітня 2009 року Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, освятив престіл храму Івана Хрестителя...
21 квітня 2009 року Високопреосвященний Владика Ігор (Возьняк), Архиєпископ Львівський, освятив престіл храму Івана Хрестителя. (м. Львів вул. Ужгородська, 1). Вперше за 70 років у храмі відбулося Богослужіння, на свято прибула чисельна кількість вірних, представники влади, музейні та медичні працівники.
Звертаючись до вірних, Архиєрей в особливіший спосіб подякував академіку п. Борису Возницькому, директору Львівської галереї мистецтв, aдже з ініціативи Бориса Григоровича були врятовані унікальні пам’ятки архітектури, в тому числі і культові споруди. Владика Ігор закликав вірних та усіх хто буде молитися, шанобливо ставитися до цієї святині, дбати за її належне збереження для майбутніх поколінь.
Ініціював процес відкриття храму для Богослужіння, о. Зіновій Хоркавий. Завдячуючи старанню душпастиря, відтепер храм виконуватиме своє призначення. «Дякую музейним працівникам, що ви зберегли тіло цього храму, а ми сьогодні, освятивши його, вклали у нього серце», - сказав о. Зіновій.
Храм Івана Хрестителя розташований поблизу 1-ої Міської лікарні ім. КНЯЗЯ ЛЕВА, зважаючи на те, відтепер медичний персонал та пацієнти матимуть нагоду відвідувати Богослужіння та користати із проводу медичного капелана.
Пам'ятка архітектури національного значення. Архітектура Будівля однонавна, прямокутна в плані, мурована з каменю (фундаменти, залишки стін) і цегли, покрита високим двосхилим дахом. До будівлі примикає два притвори к. ХІХ ст. та гранчаста апсида, перекрита зімкнутим склепінням. Цегляні стіни затерті вапняним розчином. Причілки основного об'єму та притвору оформлені аркатурними поясами, викладеними з червоної цегли. Кути акцентовані контрфорсами. Фасади декоровані білокам’яними пілястрами та спареними арками. На західному фасаді компонується розета, декорована майоліковими плитками. Подвір'я оточене низьким цегляним муром з триарковою дзвіницею. Історія Найімовірнішою датою заснування храму вважається 1250. Князь Лев збудував біля підніжжя Замкової гори храм для своєї дружини, угорської королівни Констанції, яка була католичкою. Згідно інших теорій храм міг бути побудований в 1201, 1234, 1260, 1270 або 1370 чи то на честь народження Данила Галицького і пізніше переданий вірменам-уніатам чи збудований самими вірменами. В 1340 дерев’яний костьол ймовірно згорів. Кам’яний костьол з’явився після 1370, що підтверджує знайдена під нашаруванням штукатурки готична, так звана хрестова кладка, характерна для ХІV-ХV ст. Перша письмова згадка про храм датується 1371, коли руський староста Ян надав костелові Св. Івана й монастиреві Св. Василія при ньому село Годовицю біля Львова. В 70-х роках ХIV ст. храм передають одному з римо-католицьких орденів, а в 1415 архієпископ Ян Жешовський прилучив костьол до парафії новоутвореної львівської латинської катедри. За патронат над костьолом довгі роки точились суперечки між католицькими єпископами та магістратом.
До кінця XVIII ст. костел занепадає, нечисленні католики, що мешкали на Краківському передмісті, ходили до костьолу Марії Сніжної . В XIX ст. костьол згорів і кілька разів відбудовувався. Після реставрації 1886-1888 за проектом Ю. Захаревича костьол набуває нового вигляду в неороманському стилі. Після завершення ІІ світової війни костьол закрили і розмістили в ньому морг прилеглої лікарні. 1989 – нова реставрація з метою надання споруді свого первісного вигляду, про неороманський стиль тепер нагадує лише фасад. Проект реставрації відзначений Державною премією України за 1996. В 1993 в храмі відкрито музей "Давніх пам'яток Львова" – відділ Львівської картинної галереї. Фото прес-служби Львівської архиєпархії
Диякон Павло Дроздяк
Прес-секретар Львівської архиєпархії
Довідка:Храм Івана Хрестителя
СтатусПам'ятка архітектури національного значення. Архітектура Будівля однонавна, прямокутна в плані, мурована з каменю (фундаменти, залишки стін) і цегли, покрита високим двосхилим дахом. До будівлі примикає два притвори к. ХІХ ст. та гранчаста апсида, перекрита зімкнутим склепінням. Цегляні стіни затерті вапняним розчином. Причілки основного об'єму та притвору оформлені аркатурними поясами, викладеними з червоної цегли. Кути акцентовані контрфорсами. Фасади декоровані білокам’яними пілястрами та спареними арками. На західному фасаді компонується розета, декорована майоліковими плитками. Подвір'я оточене низьким цегляним муром з триарковою дзвіницею. Історія Найімовірнішою датою заснування храму вважається 1250. Князь Лев збудував біля підніжжя Замкової гори храм для своєї дружини, угорської королівни Констанції, яка була католичкою. Згідно інших теорій храм міг бути побудований в 1201, 1234, 1260, 1270 або 1370 чи то на честь народження Данила Галицького і пізніше переданий вірменам-уніатам чи збудований самими вірменами. В 1340 дерев’яний костьол ймовірно згорів. Кам’яний костьол з’явився після 1370, що підтверджує знайдена під нашаруванням штукатурки готична, так звана хрестова кладка, характерна для ХІV-ХV ст. Перша письмова згадка про храм датується 1371, коли руський староста Ян надав костелові Св. Івана й монастиреві Св. Василія при ньому село Годовицю біля Львова. В 70-х роках ХIV ст. храм передають одному з римо-католицьких орденів, а в 1415 архієпископ Ян Жешовський прилучив костьол до парафії новоутвореної львівської латинської катедри. За патронат над костьолом довгі роки точились суперечки між католицькими єпископами та магістратом.
До кінця XVIII ст. костел занепадає, нечисленні католики, що мешкали на Краківському передмісті, ходили до костьолу Марії Сніжної . В XIX ст. костьол згорів і кілька разів відбудовувався. Після реставрації 1886-1888 за проектом Ю. Захаревича костьол набуває нового вигляду в неороманському стилі. Після завершення ІІ світової війни костьол закрили і розмістили в ньому морг прилеглої лікарні. 1989 – нова реставрація з метою надання споруді свого первісного вигляду, про неороманський стиль тепер нагадує лише фасад. Проект реставрації відзначений Державною премією України за 1996. В 1993 в храмі відкрито музей "Давніх пам'яток Львова" – відділ Львівської картинної галереї. Фото прес-служби Львівської архиєпархії
ОСТАННІ НОВИНИ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»