«Храни Україну — нам, у нас і через нас»: Українці в Мюнхені помолилися за Україну

В Архиєрейській Божественній Літургії, яку очолив апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та країнах Скандинавії владика Богдан Дзюрах, узяли участь численні вірні, генеральний консул України в Мюнхені п. Юрій Ярмілко, співпрацівники консульства, молодь та представники громадських організацій.

На початку своєї проповіді владика Богдан зазначив, що Батьківщина є даром Божим, який ми повинні із вдячністю прийняти, цінувати та плекати у своїх нащадках. Незважаючи на те, що більшість зібраних покинули свою домівку із різних мотивів, за словами проповідника, неможливо покинути своєї Батьківщини, адже вона є частиною нас самих. І тому її можна зустріти в навколишніх для української еміграції в Німеччині речах: в інших людях під час зустрічей, у національній символіці, у служінні у громадських організаціях, в історії України, яка тісно переплетена із баварською землею, у парафіяльній спільноті.

«Тож нині ми заносимо подячні молитви до престолу Всевишнього і дякуємо Богові за нашу Батьківщину, за державу, за її провід, за її захисників, за кожного українця і українку, підносячи до неба слова молитви, що стала духовним гімном, славнем України: „Боже, великий, єдиний, нам Україну храни!“. Храни Україну — нам, у нас і через нас! — можемо додати ми сьогодні», — промовив єпископ.

Беручи за основу слова духовного гімну України «Боже, великий, єдиний», владика Богдан викристалізував три суттєві елементи, які можуть стати проявами любові до своєї Батьківщини на німецьких землях, та й не тільки. Серед цих елементів — просвіта, плекання єдності та любов до українців.

Щодо просвіти та виховання майбутніх поколінь архиєрей зазначив: «Ми сьогодні просимо в Бога про дар мудрості і просвіти для нашого народу, для кожного із нас, щоб „світлом науки і знання нас, дітей просвітив“, а за цим проханням нехай іде конкретний чин: плекання української науки і культури на поселеннях, підтримка наукових і просвітницьких інституцій, які вже існують, і заснування нових, відповідно до обставин і потреб».

Відтак, за словами владики, повинне слідувати плекання єдності — «В єдності — сила народу. Боже, нам єдність подай!»

І третім елементом є сама любов. «Але любов — це не просто почуття, не ностальгічне спогадування рідної землі, країни славних предків. Любов — це не запевнення в неї потоком гарних слів, які ні до чого не зобов’язують. Любов — це конкретний вчинок, це конкретна дія […] Любити Україну — це також турбуватися про конкретних українців, виявляючи до них повагу і роблячи їм добро», — підкреслив апостольський екзарх у Німеччині та країнах Скандинавії.

Наприкінці владика Богдан Дзюрах підсумував: «Просвіта, єдність і любов — нехай вони будують Україну в нас і через нас! А Господь Бог за молитвами Пресвятої Богородиці нехай нам у цьому допоможе!».

Із привітальним словом до присутніх звернувся генеральний консул України в Мюнхені п. Юрій Ярмілко.

По завершенні Божественної Літургії відбулася Панахида за всіх померлих та невинно убитих захисників України, після якої присутні на молитві процесійно перейшли до пам’ятного знака і деревця, висадженого на честь захисників України. До цього пам’ятного знака, як вияв вдячної пам’яті і любові до загиблих героїв, які віддали життя за волю і незалежність України, були покладені соняхи.

Після церемонії покладання квітів відбулося неформальне спілкування біля храму, під час якого владика Богдан познайомився з родиною з Луганщини, батько якої був воїном АТО і яка тепер проживає в Баварії.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ