АКТУАЛЬНО

«Христове священство має своє джерело не в людині, а в божественній Особі та служінні самого Сина Божого», - Блаженніший Святослав

П'ятниця, 30 березня 2012, 14:25
«Христове священство має своє джерело не в людині, а в божественній Особі та служінні самого Сина Божого. Священик покликаний бути світлим промінням вічності в тимчасовому, живою іконою присутності Спасителя серед Божого люду, тої присутності, яка впродовж усієї історії Церкви була джерелом сили та непереможності віруючого українського народу», - зазначено в Посланні Блаженнішого Святослава до священнослужителів УГКЦ на Страсний четвер від 29 березня 2012 року.
«Христове священство має своє джерело не в людині, а в божественній Особі та служінні самого Сина Божого. Священик покликаний бути світлим промінням вічності в тимчасовому, живою іконою присутності Спасителя серед Божого люду, тої присутності, яка впродовж усієї історії Церкви була джерелом сили та непереможності віруючого українського народу», - зазначено в Посланні Блаженнішого Святослава до священнослужителів УГКЦ на Страсний четвер від 29 березня 2012 року. Глава УГКЦ закликає ієреїв «роздумати разом над спільним завданням: зробити усіх людей причасниками вічного життя». Він наводить приклади відомих священиків. За його словами, Митрополит Андрей, ставлячи своїм священикам за приклад служіння отця Маркіяна Шашкевича, підкреслював, що змістом його діяльності було «йти в народ»», а блаженний священномученик Омелян Ковч прагнув бути серед людей навіть у таборі смерті. На його переконання, «священик може виконати свою місію тільки за умови, що буде разом зі своїм народом завжди і всюди». «Лише тоді він матиме можливість живити вірних своєю проповіддю Божого Слова, освітлюючи ним конкретні життєві обставин життя сучасної людини та наближаючи її до Святих Таїнств», - стверджує він. Священик повинен «знати своїх», щоб поділяти з ними всі моменти їхнього життя, бути поруч з ними і супроводити їх життєвою дорогою». «Якщо священик не знає своїх вірних, протиставляється їм чи достатком, чи гідністю власного сану, чи своєю «вченістю», то сумнівно, що він може бути, як пастир, справді добрим. Його добровільна матеріальна скромність завжди буде ознакою духовного багатства та життя відповідно до високого покликання», - зауважує Предстоятель УГКЦ. Блаженніший Святослав стверджує, що сучасна культура «витворює нові способи відокремлення духовенства від вірних, щоб  викрасти з наших спільнот живу і діяльну присутність Доброго пастиря, віддалити їх від Бога». На думку Першоієрарха Церкви, «ревний душпастир, наближаючись до людей, наближає їх до Христа, розділяє з ними радість і смуток, тягарі та перемоги».  

Департамент інформації УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

Постанови Синоду Єпископів УГКЦ 2018 року17 вересня

Від 2 до 11 вересня 2018 року Божого в м. Львові-Брюховичах проходив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, в якому брало...

МЕДІА
Prev Next