АКТУАЛЬНО

«Люди сидять у підвалах, голодні, холодні, але не виїжджають, бо бояться Західної України», – переселенка з Донбасу

Середа, 04 березня 2015, 11:30
Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії УГКЦ за останній рік надав допомогу більш як тисячі переселенців і потерпілим від гуманітарної кризи в Україні. Така допомога включає в себе часткову компенсацію витрат на проживання, продуктові набори, придбання речей на зиму, медичну допомогу та аптечки для багатодітних сімей, правову підтримку, психосоціальний супровід, сприяння у працевлаштуванні.

«З березня 2014 року до Дрогобича приїхало майже сто кримськотатарських сімей. Безпосередньо в приміщенні Карітасу потребуючі з цих сімей проживали чи проживають та отримували чи отримують  фінансову і психологічну допомогу. Згодом почали збільшуватись потоки переселенців – адже долучилися внутрішньо переміщені особи з Луганської та Донецької областей. Найгарячішим та найскладнішим періодом для нас став січень і лютий 2015 року, коли на Донбасі  масово руйнували не просто житлові будинки, дитячі садки і школи, а суцільно інфраструктуру міст», – розповідає Наталя Голинська, адміністративний директор місцевого Карітасу.

Зовсім недавно дрогобицький Карітас прийняв нові сім’ї з окупованих територій. Цього разу це дві родини з Дебальцевого, що опинились у найжахливішому становищі: в їхні домівки влучили "Гради", а батько однієї родини загинув під час бомбардування. До останнього моменту вони надіялись та чекали, думали що все-таки їх омине лихо, проте коли їхні будинки були вщент зруйновані, а на руках у матерів та бабусь були маленькі діти, – то залишатись у рідному місті більше не було сил та надії.

«Ми приїхали з Донецької області, неподалік міста Шахтар. Село, в якому мешкали, постійно обстрілювали. Спочатку в новинах весь час говорили про нас, а потім просто забули. Коли ми виїжджали, наш дім був зруйнований повністю. Мій чоловік  загинув, коли обстрілювали нас, тоді було вбито 5 людей із нашого села.

Коли ситуація стала дуже критичною, ми переїхали до Єнакієвого, а потім в Краматорськ – жили разом з іншими переселенцями в одній великій кімнаті. Скажемо щиро: багато людей просто бояться їхати в Західну Україну. У нашому селі люди сидять у підвалах, голодні, холодні, але не виїжджають, бо бояться. Ми не боялися. Мої діти мали раніше можливість побувати на канікулах  в Івано-Франківську, тому всі побоювання, настороження і обманливі розповіді про Західну Україну я не сприймаю.

І в Краматорську вся ж допомога поступає лишень із Західної України. ДНР та ЛНР нам не давали абсолютно нічого! Зокрема, тут вже, у Карітасі, нам дали чудову гарну кімнату та створили всі необхідні умови для подальшого життя. Ми надіємося повернутись додому, але лише за умови, якщо там буде Україна», – ділиться болючими враженнями Оксана, яка приїхали до Дрогобича з трьома маленькими дітьми та свекрухою.

Сьогодні в місцевому Карітасі уся  команда працівників активно допомагає передусім вимушеним переселенцям і постраждалим від гуманітарної кризи. Ті, хто ще вчора отримували допомогу, стають вже зовсім скоро волонтерами для інших співвітчизників. Цими днями в Дрогобичі зусилля спрямовано на щорічну традиційну для міста акцію «Великодній виграш» – завдяки чому буде придбано ліки, канцелярію, одяг та їжу для дітей вимушених переселенців. 

У 2015 році Карітас Самбірсько-Дрогобицької єпархії планує допомогти наступній хвилі переселенців на суму 300 тисяч гривень. Більшість коштів для здійснення такого служіння забезпечують партнери з Європи та США.

Повідомила Надія Чорна

ПУБЛІКАЦІЇ

Чому треба молитися насамперед за інших, а потім за себе?06 червня

Сьогодні в нашій бесіді я запрошую всіх вас зробити наступний крок у нашому духовному пошукові справжньої молитви.

МЕДІА
Prev Next