АКТУАЛЬНО

Міжнародний симпозіум «Минуле і теперішнє Греко-Католицької Церкви»

Понеділок, 30 листопада 2009, 18:16
В суботу, 28 листопада 2009 року, в Палаці Чарториських у Любліні (Польща), відбувся міжнародний симпозіум «Минуле і теперішнє Греко-Католицької Церкви»...
В суботу, 28 листопада 2009 року, в Палаці Чарториських у Любліні (Польща), відбувся міжнародний симпозіум «Минуле і теперішнє Греко-Католицької Церкви», організаторами якого виступили Українська Греко-Католицька парафія міста Любліна та Польська Академія Наук. Науковий форум зібрав провідних спеціалістів в ділянці історії, мистецтва, богослов’я з Польщі, України і Білорусі. Доповідачами симпозіуму були науковці: Люблінського Католицького Університету Івана Павла II, Університету Марії-Кюрі Склодовської та Інституту Центрально-Східної Європи.   Матеріал симпозіуму був зосереджений на спробі ліквідації Греко-Католицької Церкви в межах давньої Речі Посполитої. Цього року випадає трагічна дата 170 – ліття знищення з боку державної влади Російської імперії і Московського патріархату Київської Церкви, яка в 1596 році підтвердила свою єдність з Римським Апостольським Престолом. За збігом обставин нищення Української Греко-Католицької Церкви розпочалося з місця єпископського служіння її першого мученика Йосафата Кунцевича. На той час у Київській Митрополії, Полоцька Архиєпархія займала друге місце після Києва, і її значення було пов’язане не лише з географічним положенням, оскільки межі Київської митрополії сягали тодішніх шведських володінь, але і з розвитком місійної діяльності її архипастиря. 1839 року Полоцька унійна Архиєпархія припинила своє існування. Через 36 років у Холмі (тепер Сhelm, Польща), давній столиці Галицько-Волинської держави, де похований її король Данило, відбулося повторення цих трагічних подій. Починаючи від 1875 року Київська Митрополія втрачає також і Холмську єпархію, згадкою про яку залишається хіба що її величавий катедральний храм Різдва Пресвятої Богородиці – теперішня латинська базиліка. Лише минуло трохи більше століття від 1839 року, і в 1946 році історія повторюється у Львові. Сутність полягає лише в тому, що в попередніх подіях влада Російської імперії поступово, крок за кроком, ліквідуючи унійні єпархії, що опинилися в її межах, йшла до мети цілковитого знищення Української Греко-Католицької Церкви. «Вінцем» цієї діяльності став 1946 рік в якому на Псевдособорі у Львові здійснився задум його ініціаторів. Цей ланцюг історичних подій Полоцьк (1839) – Холм (1875) – Львів (1946), вказує на систематично-спрямовану діяльність проти єдности Веленської Церкви. 1989 рік, від якого бере початок відродження УГКЦ, став переломним етапом у сприйнятті загалу що будь-які насильницькі дії не можуть знищити Церкви – яка є живим організмом. Поширення євангелізаційно-катехитичної діяльності, зміцнення і розвиток адміністративних структур, вказують на великий потенціал Української Греко-Католицької Церкви. Підсумком міжнародного симпозіуму стала нагорода-подяка Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира (Гузара), яку вручив митроф. прот. др Стефан Батрух Архимандритові Романові П’єнтці, що впродовж сорока років виконував душпастирське служіння для вірних Греко-Католицької Церкви на Підляшші, за перевидання фундаментальної праці «Більська місія» («Misja Bialska»). Про успішний розквіт цієї діяльності серед наших вірних на теренах Холмської єпархії в XVIII-XIX ст., які задокументовані в даній праці, доповів диякон Петро Сивицький, доктор історії і науковий працівник.

Інформацію подали о. Сергій Стесенко та Ростислав Дучак

МЕДІА
Prev Next