Митрополит Володимир (Війтишин) очолив святкування 15-річчя української громади в Мілані

Регіон Ломбардія став другою батьківщиною для багатьох українців, які мігрували в пошуках кращого життя до Італії. Однією з найчисельніших є українська громада в Мілані, яка налічує близько восьми тисяч наших співвітчизників. Найбільш активним осередком українства в Мілані є громада Святого священномученика Йосафата.  Детальніше про значення Церкви у житті товариства та історію його створення  розповів капелан церковної громади отець Ігор Крупа:

 «Ми завжди шукаємо місця, де б нас прийняли, зрозуміли та підтримали. Особливо закордоном, де постійно відчувається гостра потреба у спілкуванні та розумінні. Я радий, що для багатьох українців Мілана таким місцем є наша церква, бо лише прийшовши до Бога, ми можемо знайти любов, душевний прихисток і спокій. До створення цієї громади  долучилося багато людей. Першу Службу Божу в далекому 2001 році відправив вже покійний о. Василь Поточняк, на яку прийшло всього лише дев'ятеро людей. Одинадцять років настоятелем церкви був о. Олександр Лісовський, який, на жаль, не зміг завітати  на свято, але його привітання та слова благословення радо передала дружина - пані Тетяна Лісовська. Мій попередник, отець Іван Стефурак, секретар Апостольського візитатора, який опікувався громадою три роки, сьогодні співслужив з нами Літургію. Всі ми  творимо велику українську духовну спільноту тут, на території Італії. Ця спільнота  була б неможливою без людей, їхніх старань і талантів, адже кожен з нас є особливим перед Богом. Слова подяки хотілося б висловити усім гостям, що приїхали розділити з нами радість цього свята: владиці Володимиру (Війтишину), судовому вікарію Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ отцю Степану Балагурі, о. Юрію Іванюті  з міста Новара, отцю Василю Марчуку з Брешії, о. Мартину Хабурському, настоятелю в  місті Варезе та Меда, о. Олександру Товту із Павії, а також о. Василю Гошуватому разом із вірними, які приїхали із Перуджі та Сполето, і генеральному консулу України в Мілані Горяйнову Роману В’ячеславовичу. Особливо хочеться подякувати  італійським отцям: дону Альберту Віталі – керівнику Мігрантесу Міланської архиєпархії, дону Анджелу Дзардоні – колишньому настоятелю парафії Святого Луки, де українська громада мала можливість молитися 13 років, і дону Джузеппе Грампа, настоятелю парафії Святого Івана Хрестителя, де товариство знаходиться зараз».

З Божою допомогою за 15 років українська громада Святого Йосафата зуміла зробити багато добрих справ.  Особливо люди пишаються  українською школою Софії Божої Премудрості, де діти вивчають рідну мову та літературу, катехизм, культуру та традиції.  У парафії діє близько десяти молитовних груп,  церковний хор і молодіжна група.  

Розпочалися урочистості спільною молитвою Божественної Літургії, яку очолив Архиєпископ і Митрополит Івано-Франківський Володимир (Війтишин). «Приємно бачити, що українці в Мілані не асимілювалися, а шукають способу інтегруватися за допомогою української культури, звичаїв, мови та віри. Бажання послужити своїй родині, народу та ближньому відкриває двері до Господа. У цьому чудовому європейському місці  вам є чим пишатися», - сказав Митрополит, звертаючись до присутніх під час проповіді.

Архиєрей зауважив, що чисельна присутність молоді на урочистостях дає надію на добрий розвиток української громади в Мілані. «Я радий бачити тут, у храмі, стільки молоді, яка теж долучається до створення спільноти. Приємно спостерігати, як ви турбуєтеся одне про одного, усміхаєтеся і допомагаєте одне одному. Ваш хор на такому професійному рівні допоміг відслужити Святу Літургію. Продовжуйте в тому ж дусі, адже таким чином ви творите правдиву спільноту», - вів далі Владика.

«Хотів би побажати вам усім Божого благословення. Церква – це дім Божий. У храмі ми всі діти Божі, і  Господь, як добрий Батько, вислуховує кожного з нас», - підсумував Митрополит Володимир.

Після Служби Божої та освячення води всі охочі приступили до мирування та отримали на згадку про святкування пам’ятку із зображенням святого Йосафата і свічечку з нагоди ювілею.

Яка ж українська гостинність без щедро накритого столу? Пригощали господині свята традиційними українськими смаколиками та випічкою. Далі лунали духовні та світські українські пісні у виконанні о. Віктора Двикалюка та церковного хору парафії.

На завершення святкування всі присутні знову встали до спільної молитви за громаду та мир і спокій в Батьківщині - Україні.

Повідомила Галина Левандовська