“Мої студенти не думали про працю після Університету, але про те, як краще пізнати Слово Боже”, – о. Й. Черський

За словами отця-декана філософсько-богословського факультету Романа Завійського, завдяки копіткій праці видавництва УКУ та інтелектуальним зусиллям кафедр філософсько-богословського факультету презентації нових видань відбуваються часто, проте ця презентація була непересічною. Адже презентувалися одразу дві книги: учителя отця Йоаникія Черського та його учня отця Юрія Щурка. 

“Ми богослови, систематики чи патристи дуже зачаровані терміном “традиція”, за яким стоїть його грецький еквівалент – “парадосіс”. І ми знаємо що це таке у візантійській історії і богослов’ї. І наш сьогоднішій гість Й. Черський і багато тут присутніх – це частина цього парадосіса, частина цього передання”, – додав о. Роман Завійський.

Книга “Термін ζητέω в Євангелії від св. Луки” – це докторська робота о. Юрія Щурка на богословському факультеті Опольського університету. Тарас Тимо, викладач УКУ, зазначив, що праця о. Щурка використовує метод, який розробляв отець Черський, а сама книга є добрим майстер-класом застосування методології дослідження. Тема праці – термін “шукати” (ζητέω) лиш в одному Євангелії може видатися занадто вузькою. Проте щодо цього Тарас Тимо сказав: “Як в краплині роси можна побачити цілий світ, так само при досліджені Святого Письма взявши якийсь термін, можна побачити відображеним ціле Євангеліє – ціле послання, закладене Господом і людським автором у цей текст… І прискіпливе читання відкриває ті смисли Божого Слова, які би ми не зауважували.” 

Отець Юрій Щурко розповів про отця Черського та його богословську діяльність. Отець Йоаникій народився в Станіславові. Коли йому виповнилося 11 років, його батька закатували більшовики, тому він разом зі своє матір’ю втік до Сілезії, де й залишився навчатися та працювати. За останніх сім років отець кожного року видає одну книжку. Зокрема, однією з останніх є “Впровадження Євангелія від Івана”. А зараз завершує працю “Впровадження в Апокаліпсис”. Всього у доробку отця понад 25 монографій на біблійну тематику.

“Для нас є дуже важливо, щоби ми починали з методології. Тому щоби ми ефективно використовували свої зусилля, ми повинні рухатися в правильному напрямку. А для цього ми повинні задавати правильні запитання до тексту. Що церква нам передала і як нам з тими текстами жити і відповідати на виклики сьогодення.”, – зазначив о. Юрій щодо книги о. Йоаникія.

Сама праця була написана польською мовою. Над український перекладом працювали Андрій Шкраб’юк та Наталія Кіт. Пан Андрій поділився своїми враженнями від перекладу: Не вважаю знання польської мови чи перекладу з неї чимось особливим. Українська цивілізація, яка останніми віками дуже сильно перебувала під впливом російської культури, була довгий час відсепарована від польської культури. В цьому сенсі переклад для мене не був якоюсь великою трудністю, але був великою цікавістю. Я сам, перекладаючи, вчився.”

За словами Андрія Шкраб’юка, хоч польська та українська – мови близькі, але творення термінології в них відбувалося у різному контексті. Польська мова виховувалася в контексті латинському, який дуже часто накидав свої поняття і терміни, які входили також у слов’янські мови, але не творив питомих термінів. Натомість перебування України під грецьким і візантійський впливом спричинилося до того, що в нашій мові є безліч термінів, яких немає в польській. Наприклад, в українській мові є два слова на означення щасливий: щасливий (felix) і блаженний (beatus). Так само у нас є чудове богословське розрізнення між термінами тіло і плоть, яке в польській мові просто відсутнє. Проте інколи буває навпаки: під час перекладу праці не вдавалося віднайти відповідника в українській мові для назви розділу “Oddziaływania tekstu”. Перекладач зупинився на терміні вплив.

Насамкінець о. Йоаникій Черський прочитав невелику лекцію про методи інтерпретації Нового Заповіту, зосередившись головно на лінгвістичному методі, який сам найбільше використовував. О. Йоаникій також поділився спогади про ранні роки УКУ: “Згадую мої перші виклади в 1994 році тут у Львові. Та молодь з тих років була дуже зацікавлена Божим Словом. Багато студентів хотіли скінчити богословський факультет – вони не думали про працю, а про те, щоби краще пізнати Слово Боже. Брали участь не тільки у обов’язкових викладах, але в спеціальних біблійних курсах. Від самого ранку до 8-ої вечора вони мали пари, але всеодно приходили ввечері ще на додаткові курси. І ту молодь я дуже мило згадую”.

Прес-служба УКУ