Міжнародна конференція визначила місію греко-католиків у 21 столітті – бути свідченням християнства та єдності
Понеділок, 09 березня 2009, 22:11 У м. Гамінгу (Австрія) 4-6 березня відбулася конференція, на якій йшлося про місію Східних Католицьких Церков в житті Вселенської Церкви. Серед 150 учасників було 17 єпископів (15 греко-католицьких), численні священики, провідні науковці, студенти та миряни з понад 20 країн світу. Як повідомив офіційний сайт Міжнародного теологічного інституту, організаторами конференції виступили: Міжнародний теологічний інститут в Гамінгу (Австрія), Інститут історії східного християнства, Католицький теологічний факультет Віденського університету та Український католицький університет.
У м. Гамінгу (Австрія) 4-6 березня відбулася конференція, на якій йшлося про місію Східних Католицьких Церков в житті Вселенської Церкви. Серед 150 учасників було 17 єпископів (15 греко-католицьких), численні священики, провідні науковці, студенти та миряни з понад 20 країн світу. Як повідомив офіційний сайт Міжнародного теологічного інституту, організаторами конференції виступили: Міжнародний теологічний інститут в Гамінгу (Австрія), Інститут історії східного християнства, Католицький теологічний факультет Віденського університету та Український католицький університет.
Програма конференції базувалася на спільній молитві, на жвавому обговоренні та аналізі історії і сучасності Греко-Католицьких Церков. Участь у дискусіях взяли єрархи, які представили церковний досвід християн, що витримали переслідування задля збереження місії та ідентичності Греко-Католицької Церкви у комуністичні часи.
Учасники симпозіуму обговорили той внесок, який Східні Католицькі Церкви Центральної та Східної Європи покликані зробити у християнське суспільство та світову спільноту в цілому.
Доповідачі у промовах поєднували історичні і богословські методології та аналізували культурні, етнічні і національні чинники в минулому досвіді та майбутній місії греко-католиків.
Як йдеться у повідомлення про перебіг конференції, не дивлячись на трагічну історію двадцятого століття тоталітарних репресій і століть дискримінаційного статусу Церков, греко-католицькі єрархи, духовенство, науковці з Австрії, Білорусі, Болгарії, Хорватії, Угорщини, Румунії, Росії, Словаччини, України, США ще раз підтвердили, що їх східна ідентичність і католицьке віросповідання представляють багатий духовний скарб, який полягає в унікальності релігійного досвіду.
Учасники конференції констатували, що конфесійне розділення, між “ортодоксальний” і “католицький” є застарілим підходом. Вони підняли тему шляхів об’єднання християн у розділеному християнському світі.
Невідкладне і цілюще покликання греко-католиків – об'єднати і синтезувати патристичну, літургічну, канонічну, культурну і містичну традицію християнського сходу з живим свідченням для католицтва і універсальності Євангелія Ісуса Христа. В цьому відношенні, на думку учасників конференції, східні католики мають багато чого запропонувати їх латинським братам і сестрам.
Учасники конференції від Римо-Католицької Церкви, зокрема кардинал Христофор Шонборн неодноразово висловив надію західних християн, що греко-католики, так як і православні, можуть допомогти людям на Заході краще впізнати літургійну красу та святість у все більш секуляризованому світі.
За останні десятиліття в екуменічному діалозі східні католики часто вважалися «проблемою». Учасники конференції прийшли до висновку, що настав час покінчити з трактуванням греко-католиків як перешкоди до екуменічного діалогу. Було акцентовано на тому, що воля Божа була такою, щоб Греко-Католицька Церква відродилася і набрала сили. Саме це, на думку учасників конференції, є свідченням того, що обговорення питання єдності є неможливим без участі греко-католиків, таврованих як “уніати”, без цього не вироблятимуться жодні нові відповіді на питання східно-західного примирення.
Спеціальним листом до учасників конференції звернувся Патріарх Любомир (Гузар). У ньому Глава УГКЦ наводить цитати Папи Бенедикта XVI, в яких підкреслюється, що Греко-Католицькі Церкви покликані бути відданими Східній традиції, щоб свідчити це в католицькому віросповіданні, та одночасно бути прикладом для православних християн того, що означає перебувати у сопричасті з Католицькими Церквами. Це віросповідання привело до взаємного збагачення Східної і Західної традицій.
Сьогодні, як було відзначено на конференції, найвища влада в Католицькій Церкві активно заохочує оновлення справжньої східної християнської ідентичності.
В той же час, про достовірність греко-католицького релігійного досвіду і практики свідчать нові мученики двадцятого століття. Греко-католицькі єпископи, духовенство, ченці і мирянин здолали найбільші моральні виклики двадцятого століття – придушення даної Богом свободи і людської гідності ідеологічним тоталітаризмом.
Як наголошувалося на конференції, греко-католики зуміли з гідністю пережити режим гноблення та проявили справжню стійкість, отримавши великий досвід мучеництва та виживання в умовах переслідування. Ця духовна дисципліна Церкви-Мучениці, на думку учасників конференції, може для християн стати показником того, як провадити життя в секуляризованій пост-християнській Європі, опинившись перед викликами грубого матеріалізму, заперечення дару людського життя, зневаги особистості та втрати родинних цінностей.
Греко-католицькі єпископи на конференції представили пасторські турботи і пріоритети їх Церков. Ці доповіді проілюстрували специфіку кожного церковного досвіду, продемонструвавши, що Греко-Католицькі Церкви Центральної і Східної Європи мають багато спільних проблем і намагаються знайти у співпраці з Вселенською Церквою спільне їх вирішення.
На конференції були подані конкретні пропозиції, які ухвалили усі члени симпозіуму: 1.) Звернення до Папи Бенедикта щодо присвячення одного з Папських Синодів темі східних Католицьких Церков; 2.) продовжувати щорічну практику проведення подібних конференцій.
Питання сім'ї і одруженого духовенства в Греко-Католицькій Церкві розглядалися як можлива тема для майбутньої конференції. Учасники симпозіуму досягли згоди, що греко-католики не повинні спочивати на духовних лаврах їх мучеників. Настав час греко-католикам закотити рукави і стати яскравим свідченням християнства та єдності у 21 столітті. http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;27762/
Учасники симпозіуму обговорили той внесок, який Східні Католицькі Церкви Центральної та Східної Європи покликані зробити у християнське суспільство та світову спільноту в цілому.
Доповідачі у промовах поєднували історичні і богословські методології та аналізували культурні, етнічні і національні чинники в минулому досвіді та майбутній місії греко-католиків.
Як йдеться у повідомлення про перебіг конференції, не дивлячись на трагічну історію двадцятого століття тоталітарних репресій і століть дискримінаційного статусу Церков, греко-католицькі єрархи, духовенство, науковці з Австрії, Білорусі, Болгарії, Хорватії, Угорщини, Румунії, Росії, Словаччини, України, США ще раз підтвердили, що їх східна ідентичність і католицьке віросповідання представляють багатий духовний скарб, який полягає в унікальності релігійного досвіду.
Учасники конференції констатували, що конфесійне розділення, між “ортодоксальний” і “католицький” є застарілим підходом. Вони підняли тему шляхів об’єднання християн у розділеному християнському світі.
Невідкладне і цілюще покликання греко-католиків – об'єднати і синтезувати патристичну, літургічну, канонічну, культурну і містичну традицію християнського сходу з живим свідченням для католицтва і універсальності Євангелія Ісуса Христа. В цьому відношенні, на думку учасників конференції, східні католики мають багато чого запропонувати їх латинським братам і сестрам.
Учасники конференції від Римо-Католицької Церкви, зокрема кардинал Христофор Шонборн неодноразово висловив надію західних християн, що греко-католики, так як і православні, можуть допомогти людям на Заході краще впізнати літургійну красу та святість у все більш секуляризованому світі.
За останні десятиліття в екуменічному діалозі східні католики часто вважалися «проблемою». Учасники конференції прийшли до висновку, що настав час покінчити з трактуванням греко-католиків як перешкоди до екуменічного діалогу. Було акцентовано на тому, що воля Божа була такою, щоб Греко-Католицька Церква відродилася і набрала сили. Саме це, на думку учасників конференції, є свідченням того, що обговорення питання єдності є неможливим без участі греко-католиків, таврованих як “уніати”, без цього не вироблятимуться жодні нові відповіді на питання східно-західного примирення.
Спеціальним листом до учасників конференції звернувся Патріарх Любомир (Гузар). У ньому Глава УГКЦ наводить цитати Папи Бенедикта XVI, в яких підкреслюється, що Греко-Католицькі Церкви покликані бути відданими Східній традиції, щоб свідчити це в католицькому віросповіданні, та одночасно бути прикладом для православних християн того, що означає перебувати у сопричасті з Католицькими Церквами. Це віросповідання привело до взаємного збагачення Східної і Західної традицій.
Сьогодні, як було відзначено на конференції, найвища влада в Католицькій Церкві активно заохочує оновлення справжньої східної християнської ідентичності.
В той же час, про достовірність греко-католицького релігійного досвіду і практики свідчать нові мученики двадцятого століття. Греко-католицькі єпископи, духовенство, ченці і мирянин здолали найбільші моральні виклики двадцятого століття – придушення даної Богом свободи і людської гідності ідеологічним тоталітаризмом.
Як наголошувалося на конференції, греко-католики зуміли з гідністю пережити режим гноблення та проявили справжню стійкість, отримавши великий досвід мучеництва та виживання в умовах переслідування. Ця духовна дисципліна Церкви-Мучениці, на думку учасників конференції, може для християн стати показником того, як провадити життя в секуляризованій пост-християнській Європі, опинившись перед викликами грубого матеріалізму, заперечення дару людського життя, зневаги особистості та втрати родинних цінностей.
Греко-католицькі єпископи на конференції представили пасторські турботи і пріоритети їх Церков. Ці доповіді проілюстрували специфіку кожного церковного досвіду, продемонструвавши, що Греко-Католицькі Церкви Центральної і Східної Європи мають багато спільних проблем і намагаються знайти у співпраці з Вселенською Церквою спільне їх вирішення.
На конференції були подані конкретні пропозиції, які ухвалили усі члени симпозіуму: 1.) Звернення до Папи Бенедикта щодо присвячення одного з Папських Синодів темі східних Католицьких Церков; 2.) продовжувати щорічну практику проведення подібних конференцій.
Питання сім'ї і одруженого духовенства в Греко-Католицькій Церкві розглядалися як можлива тема для майбутньої конференції. Учасники симпозіуму досягли згоди, що греко-католики не повинні спочивати на духовних лаврах їх мучеників. Настав час греко-католикам закотити рукави і стати яскравим свідченням християнства та єдності у 21 столітті. http://www.risu.org.ua/ukr/news/article;27762/
ОСТАННІ НОВИНИ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»