АКТУАЛЬНО

На Львівщині найменовано школу в честь священика-просвітителя

Середа, 06 жовтня 2010, 12:12
3 жовтня у с. Міженець на Старосамбірщині греко-католицька громада відзначила подвійне свято - освячення новозбудованої дзвіниці та найменування місцевої школи на честь о. Івана Могильницького.
3 жовтня у с. Міженець на Старосамбірщині греко-католицька громада відзначила подвійне свято - освячення новозбудованої дзвіниці та найменування місцевої школи на честь о. Івана Могильницького. Святкування розпочались урочистою Архиєрейською Літургією, яку відслужив владика Ярослав (Приріз) у співслужінні місцевого духовенства. Після читання недільного Євангелія, архиєрей звернувся з пастирським словом до вірних: "Сьогодні з радістю возносимо пісню хвали: "Хресту Твоєму поклоняємось, Владико, і святеє Воскресіння твоє славимо" , адже велич святого хреста дає усім нам зрозуміти, що там де є хрест, там також є і сила Воскреслого Христа, там перемога й надія нашого воскресіння й життя вічного". Після завершення Літургії архиєрей освятив дзвіницю, збудовану поруч із храмом стараннями та коштами вірних. Владика Ярослав склав подяку адміністратору парохії прот. Антону Василейко та громаді села за їх турботу про Божу святиню. Відтак процесійною ходою учасники торжества вирушили до приміщення місцевої школи, де архиєрей у співслужінні присутніх священиків здійснив чин найменування школи в честь о. Івана Могильницького - відомого церковного діяча, просвітителя та вченого-філолога, який служив на парохії с. Дроздовичі, до складу якої колись входило с. Міженець. У слові присвяченому о. Івану Могильницькому владика Ярослав наголосив наскільки тісно в особі о. Могильницького переплелось душпастирське служіння та науково-просвітницька діяльність. Своїм служінням та словом о. Іван пробуджував український народ духовно, несучи їм Євангельську вістку, та стверджував національно, наголошуючи на самобутності української мови. Як повідомив адміністратор парафії с. Міженець прот. Антон Василейко, участь у святкуваннях взяли представники районної влади та вчені-історики, які під час святкової академії поділились своїми науковими дослідженнями життя та діяльності о. Івана Могильницького. Зокрема Михайло Кріль, професор історії з Львівського Національного Університету ім. І. Франка, розповів присутнім про історично-політичне середовище, життєві обставини, в яких здійснював свою діяльність о. Іван Могильницький. Теодозій Замлинський доцент кафедри історії Львівської Політехніки ознайомив слухачів із труднощами та перипетіями життя відомого священнослужителя. Своєрідного колориту додав Богдан Білий, архиваріус Перемишльської єпархії УГКЦ у Польщі, який розповів про те, як провадив пошуки могили о. Івана Могильницького. Знайшовши її, Богдан Білий подбав про зведення пам'ятника, який символічно було виготовлено з житомирського мармуру та лемківського пісковика. Біографічна довідка: Іван Могильницький (1777 -- 1831) -- священик, український освітній і церковний діяч, вчений-філолог, крилошанин перемишльської капітули з 1817 р., опікун шкіл Перемишльської єпархії, один з провісників національного відродження в Галичині. Студіював теологію у Львові. Навчався на богословському факультеті Віденського університету. Був парафіальним священиком у с. Дроздовичі (від 1800 до 1815 р.) і деканом у містечку Нижанковичі (нині Старосамбірський р-н, Львівська обл.). У Дроздовичах 1806 р. за клопотанням Могильницького організовано першу в тій окрузі народну школу. З 1816 р. -- ректор новозаснованого дяко-вчительського інституту в м. Перемишлі (Польща). Того ж року заснував першу на західноукраїнських землях культурно-освітню громадську організацію «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних», яка ставила собі за мету видання українських загальноосвітніх та релігійних книжок. Входив до гуртка українського духівництва на чолі з М. Левицьким та І. Cнігурським. Підготував і видав низку підручників українською мовою для народних шкіл: «Буквар славено-руського язика» (1816), «Катехізис Малий» (1817). Створив першу в Галичині граматику української мови -- підручник «Граматика язика словено-руського» (1823). Першим серед західноукраїнських мовознавців обґрунтував положення про самостійність і самобутність української мови. Цим спростовував поширені у той час помилкові уявлення про українську мову як діалект польської або російської мови та аргументовано визначив її як одну з реально існуючих східнослов'янських мов. Підкреслював зокрема її «урядовий» характер за часів польсько-литовського панування, відмінність від «інших гілок слов'янських мов, особливо від церковнослов'янської, польської та великоросійської», спільні риси у вжитку «в усіх руських землях, відомих колись під ім'ям Малої та Червоної Русі», необхідність розвитку літератури народною мовою тощо. Під час інспекторської діяльності домагався поширення мережі українських народних шкіл. Помер за часу епідемії холери 1831 р.

о. Олег Чупа,

прес-секретар Самбірсько-Дрогобицької єпархії

ПУБЛІКАЦІЇ

Підсумковий комунікат 22-ї Зустрічі Східних католицьких єпископів Європи17 вересня

З 12 по 14 вересня в Українській папській колегії св. Йосафата в Римі відбулася щорічна Зустріч хідних католицьких єпископів Європи....

МЕДІА
Prev Next