На семінарі в УКУ говорили про «народне богослов’я» та традиції Святого вечора
Четвер, 14 грудня 2017, 13:12 На філософсько-богословському факультеті УКУ 7 грудня відбувся семінар, який нагадав усім учасникам про наближення різдвяних свят. Кандидат історичних наук, етнолог Марія Баглай розповіла про тему «Святий вечір в українській родині. Дохристиянська та християнська основи: грані співіснування».-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- В Катехитично-педагогічному інституті УКУ відбулися випускні урочистості
- Владика Ігор Ісіченко отримав почесне звання доктора Honoris Causa УКУ
- Триває реєстрація на Літню іконописну школу 2022 року у Львові
Отець Андрій Олійник, завідувач кафедри пасторального богослов’я, наголосив на важливості міждисциплінарного підходу, коли зосереджуючись на темі Святвечора, говоримо про етнологію з одного боку та богослов’я з іншого, а також два періоди − дохристиянський і християнський.
Під час семінару учасники дізналися більше про українське культурне середовище в контексті релігії, яка з ним найбільше пов’язана – християнство. Причому Марія Баглай зосередила увагу на звичаях Опілля у порівнянні з іншими етнографічними регіонами:
«Варто сказати, що обряди та звичаї – це неписані закони, що передаються з покоління в покоління. Часто не задумуємося, чому чинимо саме так, – наголошує доповідачка. – Тому в сучасному світі потребуємо у краще зрозуміти власні культурні та релігійні надбання, які з одного боку співіснують між собою, а з іншого – асимілюються.»
На прикладі обрядовості Святого вечора в українській родині, пані Марія показала цікаві грані співіснування її дохристиянської та християнської основ. Серед цікавих моментів, які розглянули на семінарі була підготовка до посної вечері, прикрашання оселі до свят, і, безпосередньо, саме святкування. Причому всі традиції будувалися навколо родини та сімейних відносин.
Найкраще різноманітність різдвяних обрядів ілюструє ритуальна святвечірня трапеза, до якої урочисто готувалися всі члени родини.
«В останній день 40-денного посту всі дорослі нічого не їли до вечері. Адже передріздвяний піст, – як розповіла Марія Баглай, – став невід’ємною складовою народно-літургійного календаря, і з ним пов’язано чимало вірувань. Українці дотримувалися посту досить суворо. Цікаво, як фіксують дослідники на початку ХХ століття, особливо постити повинні були молоді парубки й дівки, щоб вимолити в Бога щасливу долю.»
Як же виглядала хата напередодні Святвечора? Традиційною прикрасою були вишиті рушники. На Слобожанщині прикрашали вікна паперовими квітами й витинанками. А от зараз дуже часто ми чуємо про різні майстер-класи із виготовлення різдвяного павука.
«Чи знаєте ви символізм цієї різдвяної прикраси? – запитує доповідачка. – Виявляється вона має дохристиянське походження, адже за повір’ями саме павук «засновував» світ. Павук символізував народження нового, межу між земним і небесним, між життям і смертю. А згідно з християнськими легендами, павук своєю павутиною заснував вхід до печери і приховав Ісуса з матір’ю від Іродових вояків».
Під час Святого вечора господарі особливо піклувалися про тварин. З одного боку, народ пояснює це тим, що Спаситель прийшов на світ в стайні, і худоба зігрівала Боже Дитя своїм диханням. А з іншого боку – Різдво це грандіозна подія, яку святкує цілий Всесвіт. Як співають у стихирі з різдвяного повечір’я:
«Ликують ангели всі на небесах
і радіють люди днесь,
виграває ж усе творіння
ради зродженого в Вифлеємі Спаса, Господа…»
Також в ході семінару слухачі дізналися, як «народне богослов’я» трактує символізм звичаїв приготованих страв, зокрема куті, що означають різдвяні хліби. Кількість страв пов’язують зі сакральним числом – дванадцять. Серед суто християнських символів на столі з’являється свічка.
Тема семінару викликала жваву дискусію: як розрізнити традиції, які християнин може прийняти, а які можуть бути неправильно проінтерпретовані і заступити справжній сенс свята, перетворившись на забобони.
Врешті учасники семінару дійшли висновків, що, насамперед, важливо розуміти, якого сенсу ми надаємо тим чи іншим звичаям. Християнство «воцерковило» народні традиції, збагативши їх новим змістом. Накладання християнських святкувань на давні народні звичаї Святі Отці розглядали, як свідомий акт Церкви, згідно з яким елементи конкретної культури пов’язуються з новим способом життя християнина.
Власне з метою віднайти грані співіснування дохристиянської та християнської традиції на прикладі обрядовості Святого вечора в українській родині, кафедра пасторального богослов’я започаткувала міждисциплінарний семінар, який викликав зацікавлення і засвідчив про потребу продовження дискусій у наступному році.
Маріанна Іваненко
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»