На вебінарі з історії Церкви розповіли про ліквідацію Греко-Католицької Церкви радянською владою

Радянська влада не мала наміру співіснувати з Греко-Католицькою Церквою, оскільки розглядала її як частину антирадянської системи. Про це під час вебінару з історії Церкви, який був присвячений питанню ліквідацію Греко-Католицької Церкви у 1946 році, заявив отець Тарас Бублик, науковий співробітник Інституту історії Церкви УКУ. Як розповів отець Тарас, на вересень 1939 року Греко-Католицька Церкви представляла собою досить потужну структуру. До її складу входили Львівська архиєпархія, Станіславівська та Перемишльська єпархії і Апостольська адміністрація на Лемківщині. Церква налічувала 2387 парафій з 3,6 млн вірних, мала 2352 єпархіальних священики, 31 чоловічий і 121 жіночий монастирі та чернечі доми. Під опікою церкви діяли Богословська академія і 3 духовні семінарії, де навчалося 480 студентів.  Попри жорстке переслідування Церкви за першого приходу сталінського режиму у 1939-1941 роках, з другим приходом радянської влади у 1944 році Митрополит Андрей (Шептицький), бачачи зміни у ставленні Йосифа Сталіна до Російської Православної Церкви, старався встановити конструктивні стосунки з владою. По смерті Митрополита його наступник Патріарх Йосиф також спробував продовжити цю лінію вибудовування стосунків. Так, протягом 1944-1945 років тодішній очільник Церкви видав два пастирських листи із закликом припинити збройну боротьбу, на потреби Червоного хреста Церква зібрала пожертв на 100 тис. рублів, а до Москви відправила офіційну делегацію. Натомість радянська влада розв’язала проти Церкви інформаційну війну, відтак 11 квітня 1945 року арештувала весь єпископат і Главу Церкви, заснувала Ініціативну групу з «возз’єднання» Церкви з РПЦ, а в березені 1946 року провела псевдособор з ліквідації Греко-Католицької Церкви. Описуючи атмосферу проведення ліквідаційного псевдособору, автор вебінару зазначив, що священиків доставляли до Львова в атмосфері цілковитої таємності, силоміць і навіть під конвоєм міліції. «Собор був скликаний самовільно обраними священиками, які на той час уже не були греко-католиками, тому цей захід не може вважатися канонічним, а його рішення - легітимними», – підкреслив о. Тарас Бублик. Ознайомитися з архівною версією вебінару можна за цим посиланням: www.ugcc.org.ua/webinars/2010-12-08.flv (50:03 хв., 30 Mб).

Департамент інформації УГКЦ