«Наша місія – не лише вижити самим, а й дати надію іншим!» – отець Андрій Зелінський

Капелани роздумували над покликанням та відповідальністю військового капелана в контексті останніх років війни на території України, ділилися думками, досвідом та історіями служіння військовим у зоні АТО, молилися та розважали над історією Йови зі Старого Завіту.

«Те, що було – минуло», – один із важливих моментів першого етапу роздумів, запропонованих отцем Андрієм цього дня. Там, де спочатку було життя, усе зупинилося, розвалилося і залишилася абсолютна порожнеча, а попереду – невідомість. Невідомість, яка завжди лякає.

«Ми маємо більше завдання, ніж просто вистояти в контексті радикальної руйнації, – звернувся о. Андрій до капеланів. – Наша місія – не лише вижити самим, а й дати надію, утвердити, дати силу іншим. І це те, що формує нашу особистість. Це надзвичайний виклик. Це дозволити людині жити. Наше покликання в контексті радикальної деструкції, руйнації, – бути присутністю Божої сили, яка може дати життя там, де здається, що все, кінець».

Отець Андрій наголосив на тому, що живемо сьогодні в час, коли потрібно бути дуже відважним. Особливо відважними мають бути військові капелани, адже вони несуть відповідальність за багатьох. Сьогодні важливо жити, пам’ятаючи про тих, хто віддав своє життя за волю України, хто любив щиро, щедро і до кінця вірно. А ми відповідальні за те, щоб ця їхня жертва не була даремною.

Прес-центр Департаменту Патріаршої курії УГКЦ
у справах душпастирства силових структур України