«Медики насамперед потребують духовної опіки»: медичний капелан про служіння в дитячій лікарні Львова

Отець Олександр Руденко ділиться подробицями своєї присутності в медичному закладі: перед карантином, спричиненим пандемією коронавірусу, у лікарні після регулярних Літургій відбувалися відвідини відділень, духовні розмови і молитви, але зараз є окремі оголошення про присутність священника, і ті, хто потребує, можуть звернутися до нього по духовну допомогу.

«Такий стереотип мають і медики: “Ой ні, це тільки діти, це тільки батьки” – але вони перші потребують тієї опіки, бо якщо сам собі не поможеш, то потім нікому не поможеш», – зауважує капелан.

«Людина – істота релігійна, – зауважує Іван Міськів, директор дитячої клінічної лікарні, – у важкі хвилини важливо, щоб було таке місце в лікарні, де б можна було усамітнитися, де б можна було помолитися».

Ліліана Сушинська-Михайлова, завідувач приймального відділення, наголошує: капеланство і духовна опіка дуже потрібні в лікарні. «Це потрібно для медичного персоналу, для дітей, для пацієнтів, для батьків». За її словами, це співпраця між духівником, пацієнтами, рідними – і хворобою.

Директор лікарні згадує приклад із студентом семінарії (тепер дияконом Львівської архиєпархії) Любомиром Миколишиним, мама якого, на жаль, через невиліковну хворобу відійшла до вічності, але трансплантація її органів врятувала чотирьох пацієнтів. Сам Любомир часто буває при розмові з рідними хворих, що є для них великою підтримкою.

«Дуже важлива місія капелана в лікарні чи будь-якій іншій установі – бути поруч. Бути доступним, щоб уможливити контакт із Творцем, вказавши комусь той шлях, яким має йти людина», – підкреслює капелан лікарні.

Завідувач відділення Олег Куксенко зауважує: до лікарні приходять шукати здоров’я, але цей процес через випробування і переживання виснажує людину і спонукає пацієнтів шукати духовної підтримки. «Часто їм технічно складно десь іти і шукати тієї підтримки – важливо, щоб вона була поряд у будь-який час. Часом це вирішально для перебігу хвороби. Така підтримка потрібна і дітям, і батькам, і родичам, і персоналу».

Не завжди людина може сама визначити свої потреби, звертає увагу отець Олександр Руденко. Тоді вона просить про молитву, але часто в розмові виявляється тривога і неспокій; тоді цією розмовою можна допомогти або ж скерувати ту особу до відповідного фахівця.

На значенні каплички в лікарні наголошує і Галина Борис, медичний реєстратор приймального відділення. За її словами, з цього користають і лікарі, і хворі – це підносить дух і допомагає одужати. Практичне значення каплиці в тому, що персонал чи пацієнти, які не мають можливості у свята відвідати храм, тут можуть вповні пережити релігійне святкування, відпочити духом і відчути, що з Господом можуть подолати недугу.

Пригадуємо, «Слухати. Служити. Супроводжувати» – серія відеосюжетів про розвиток і діяльність медичного капеланства у Львівській архиєпархії УГКЦ. Проєкт складається із вступного ролика та семи відео про діяльність медичних капеланів у семи медичних закладах на території Львова та Львівської області. Наступний відеосюжет буде опублікований у понеділок, 18 липня 2022 року на фейсбук-сторінці та ютуб-каналі Львівської архиєпархії о 10:00. Він розповість про служіння медичного капелана в міській лікарні швидкої допомоги.

Пригадаємо, що проєкт знято з благословення архиєпископа і митрополита Львівського Ігоря та за підтримки єпископа-помічника Львівської архиєпархії Володимира, а також у співпраці з головою Патріаршої комісії УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров’я сестрою Севастіяною (Карвацькою) та референтом у справах душпастирства охорони здоров’я о. Тарасом Гадомським.

Департамент інформації УГКЦ
за матеріалами пресслужби Львівської архиєпархії УГКЦ