«Не біймося змін»: 10 добрих порад митрополита Львівського Ігоря для зрілого духовного життя

1. Пам’ятаймо, що в Господа все прямує до кращої зміни відносно людини і світу. Для Творця, який покликав світ до існування своєю волею з нічого, нема проблеми світ перемінити так, як Він забажає це зробити. Проте в Господа все прямує до кращої зміни щодо людини і світу.

2. Всім потрібні зміни. Хто не дозволить Господові втрутитися у наше життя повністю, така особа може багато згубити, а навіть наражатися на втрату вічного щасливого життя.

3. Не виявляймо підозрілу побожність. Особа, яка причащається часто, але осуджує ближніх і вживає погані слова, поповнює всякого роду нечисті гріхи, лукавить, а відтак виявляє підозрілу побожність.

4. Не зупиняймося у практиці духовного життя. Ніхто не може стояти на місці у практиці духовного життя. Щоби боротися з гріхами, треба постійно бути з Богом і не віддалятися від Нього.

5. Практикуймо добро. Людина при зустрічі зі Спасителем починає практикувати добро. Чому ми з вами приходимо до церкви на молитву? Наша мета – стати перед Богом. Ми приходимо, щоби стати перед Богом разом з іншими людьми; щоб Його славити, дякувати Йому за всі добродійства вчинені нам; щоби виявляти свою любов до Нього, просити прощення для себе, інших, а також молитися за добру долю у майбутньому; щоби благати за щасливий упокій для померлих; щоб також багато інших добрих намірів представляти Богові. Прихід до храму змінює людину, коли вона щиро помолиться принаймні у згаданих намірах. Тоді вона відійде наповнена, радісна і щаслива. А також залишиться з добрим життям та гарним настроєм на весь тиждень, навіть якщо доведеться долати труднощі. Бо людина при зустрічі зі Спасителем починає практикувати добро.

6. Не ображаймо нашого люблячого Бога. Сердечно прошу всіх: не ображаймо нашого любого Бога, котрий дарував нам безсмертну душу, помер за нас на хресті та підтримує наше життя на землі. Саме Христос щоразу прощає нам гріхи у Святій Тайні Покаяння.

7. Не думаймо, що можна бездумно грішити. Помилково мислити, що можна грішити, бо завжди можна піти сповідатися. Це правда, що Господь платить милосердям і добротою. Однак правда також полягає в тому, що Боже милосердя сходить на тих, хто боїться Його. Тим більша небезпека грозить людині, яка віддаляється від Бога, забуваючи Його закони.

8. Сердечно перепросімо Господа у Святій Сповіді за наші гріхи. Сповідь – це сила і лік. Свята Сповідь не тільки прощає нам гріхи. Насамперед  це – наша сила, наш засіб та лік, щоб їх більше не поповняти.

9. Зробімо рішучу постанову – після кожного посту покинути принаймі один гріх. Було б добре, щоб ми після кожного посту, глибокого, духовного й радісного часу покидали хоч б по одному гріху. Не поверталися до нього й інших не набували. Зробімо рішучу постанову, а Господь допоможе нам.

10. Не старіймо в наших ранах. Чинімо щирішою нашу молитву, поєднаймося із ближніми, від усього серця всім простім, хто завинив проти нас. Чинімо поміркований піст. Відновлюймося духом, не старіймо в наших ранах.

Джерело: Львівська архиєпархія УГКЦ