АКТУАЛЬНО

Новий проєкт РІСУ: «Культурна спадщина роду Шептицьких»

Вівторок, 30 липня 2019, 09:16
Редакція Релігійно-інофрмаційної служби України започатковує новий мистецько-просвітній проєкт «Культурна спадщина роду Шептицьких», у межах якого планує зібрати і популяризувати інформацію про рухому і нерухому сакральну і культурну спадщину, пов’язану з родом Шептицьких.

Шептицькі, особливо митрополит Андрей, зробили дуже багато для підтримки і розвитку української культури, насамперед сакральної. Вони не просто були одними з найбільших в українській історії меценатів, Шептицькі плекали розвиток української культурної самобутності, підтримували формування національного мистецького стилю, виховували розуміння і цінування власної автентичної спадщини, мистецького смаку.

Сьогодні ми можемо бачити численні приклади діяльності Шептицьких у царині культури. Однією з найбільших пам’яток цієї діяльності є Національний музей у Львові, започаткований митрополитом Андреєм і названий на його честь.

Проте останнім часом дедалі більше стає прикладів знищення цієї спадщини. Подекуди вона зникає через природні обставини чи людську безгосподарність, а деколи її знищують свідомо (як це було у смт Славське у травні цього року). Часто це роблять, бо не знають чи не розуміють ціни цієї спадщини, не знають, як її зберегти в автентичному вигляді.

Тому РІСУ хоче привернути увагу до цієї спадщини, зібрати та розмістити на порталі просвітницьку інформацію, популяризувати її і привертати увагу до стану збереження цих пам’яток, а в разі потреби бити на сполох щодо їх захисту перед знищенням. Після скандальної ситуації в Славському, вважаємо за потрібне діяти на випередження, щоби запобігти непоправимим культурним втратам. Власне брати Шептицькі та їх соратники врятували сотні мистецьких пам’яток від зникнення або знищення. І зараз ми їх можемо бачити, зокрема, у Національному музеї у Львові.

Варто зауважити, що йдеться не лише про греко-католицьку культурну спадщину, оскільки Шептицькі збирали, рятували сакральні твори різних традицій, підтримували митців різних віросповідань, а їх спадщина сьогодні перебуває у храмах різних конфесій.

У межах проєкту відбуватимуться такі роботи:

  • підготовка і розміщення на порталі РІСУ статей, інфографіки, фото і відео;
  • запуск інтерактивної гуглкарти і розміщення на ній інформації про місце розташування пам’яток;
  • популяризація інформації про пам’ятки у соціальних мережах;
  • розробка і популяризація туристично-паломницьких маршрутів до цих пам’яток;
  • можливе проведення інших публічних заходів (семінарів, круглих столів тощо) з метою привернення уваги до стану пам’яток тощо.

Проєкт складатиметься з кількох хронологічних частин (активна фаза — складання списку пам’яток, підготовка матеріалів тощо), але загалом він може бути тривалим, оскільки йдеться про достатньо велику кількість інформації і про необмежений у часі процес популяризації пам’яток. Також, не виключено, що проєкт матиме продовження.

До виконання цього проєкту РІСУ запрошує мистецтвознавців, істориків, краєзнавців, культурологів, церковних діячів, дослідників спадщини Шептицьких, а також профільні інституції та туристично-паломницькі організації.

Звісно, що такий об’ємний проєкт також потребує своїх меценатів, які вважають його корисним і хочуть внести свою лепту у вивчення і популяризацію української культурної спадщини, які цінують досвід братів Шептицьких і прагнуть наслідувати їх.

Щодо участі чи підтримки цього проєкту просимо звертатися до редакції на адресу risuedit@gmail.com, у Фейсбуці на сторінці РІСУ: https://www.facebook.com/risu.ukr/

Проєкт приурочений до 150-ліття з дня народження о. Климента Шептицького, яке відзначається у 2019 році, і 155-ліття митрополита Андрея Шептицького, яке буде відзначатися 29 липня 2020 року.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

 


ПУБЛІКАЦІЇ

Звернення Синоду Єпископів Києво-Галицького Верховного Архиєпископства УГКЦ щодо аграрної реформи в Україні03 грудня

Звертаємося до державної влади України з проханням не пришвидшувати штучно земельну реформу, а підійти ґрунтовно до цього надзвичайно...

МЕДІА
Prev Next