Однією з головних тем 37-го з’їзду Генеральних секретарів Єпископських Конференцій Європи була енцикліка «Caritas in Veritate»

Однією з головних тем 37-го з’їзду Генеральних секретарів Єпископських Конференцій Європи, який відбувався 9-12 липня 2009 року у реколекційному будинку в Брюховичах під Львовом, була третя енцикліка Папи Римського Венедикта XVI «Caritas in Veritate» (Милосердя в істині). Цей документ Святішого Отця був підписаний 29 червня 2009 року, а опублікований 7 липня латинською, італійською, французькою, англійською, німецькою, іспанською і португальською мовами. Як розповів під час зустрічі із релігійними журналістами о. д-р Ганс Лангендорфер, Секретар Німецької Єпископської Конференції, у третій енцикліці Понтифік звернувся до соціальної тематики, піднятої в 1967 році у знаменитій енцикліці його попередника Папи Павла VI «Populorum Progressio» (Прогрес народів). У «Caritas in Veritate», на думку о. Ганса, Папа Венедикт XVI поставив три головні акценти: 1) у центрі цього документу не стоїть бізнес, гроші, а людина. Як про це зазначив о. Дуарте да Кунья, Генеральний секретар Ради Єпископських Конференцій Європи: «Головна думка енцикліки полягає в тому, що Папа ставить в центр турботи Церкви людину. Церква повинна дивитися на людину в її повноті, в її розвитку і сприяти цьому розвитку на всіх рівнях: інтелектуальному, духовному, економічному, політичному та соціальному. Це – завдання Церкви – захищати людину, дивитися на людину», – зауважив він; 2) люди, громадяни певної країни, мають право брати участь у житті своєї держави. «Ситуацію, коли люди, які бідні чи слабші, не можуть мати впливу чи голосу в тій чи іншій країні, слід змінювати», – сказав о. Лангендорф; 3) різні країни мають різний рівень розвитку. Потрібно звертати увагу на бідні країни і їм допомагати. «Йдеться про поліцентризм. Різні країни не мають однакової економіки, тому ми повинні відкрити ринки, щоб кожна держава думала не тільки про Європейський Союз, чи якісь конкретні могутні держави, а насамперед про держави, які найбільше терплять, не концентруючись на конкретному регіоні чи структурі», – сказав Секретар Німецької Єпископської Конференції. Важливість соціального служіння Церкви відзначив і Секретар Синоду Єпископів УГКЦ Владика Богдан (Дзюрах). «Соціальна тема для нас є дуже важливою, особливо з огляду на те, що після років комуністичного переслідування, коли Церкві забороняли проводити харитативну діяльність, на сьогодні Церква починає заповняти ті ділянки, які раніше собі привласнила держава. Церква може дати щось більше, аніж тільки хліб, вона може дати любов, Божу ласку, відчуття близькості до іншої людини, яка є в потребі. Саме тому ми вбачаємо, що для нас ця нова енцикліка буде великою допомогою в різних ділянках соціального служіння», – відзначив Владика Богдан. Довідка Папа Римський Венедикт XVI свою першу енцикліку «Deus caritas est» (Бог є любов) підписав 25 грудня 2005 року. Вона була оприлюднена рівно через місяць і була своєрідним богословським роздумом про суть божественної любові як основи церковної місії милосердя і людинолюбства. Друга енцикліка Понтифіка – «Spe salvi» (Врятовані надією) була опублікована 30 листопада 2007 року і розкривала християнське розуміння надії в сьогоднішньому світі.

Департамент інформації УГКЦ

На фото: після Літургії в Архикатедральному соборі Святого Юра