Освіта, наука, а особливо богослов’я, є однією з основних можливостей зробити сучасне богопосвячене життя міцнішим, – ректор УКУ
Неділя, 04 вересня 2011, 21:24 Християнське монашество протягом двох тисячоліть було важливим чинником інтелектуального і культурного розвитку різних суспільств. Монастирі та чини відчували свою інтелектуальну відповідальність і з монашим радикалізмом ішли в авангарді розвитку писемності, архітектури, образотворчого мистецтва. Список учених єзуїтів, бенедиктинів, францискан вражає – астрономи, біологи, математики… Це святість життя, воплочена в думку, з творчим вираженням.
Християнське монашество протягом двох тисячоліть було важливим чинником інтелектуального і культурного розвитку різних суспільств. Монастирі та чини відчували свою інтелектуальну відповідальність і з монашим радикалізмом ішли в авангарді розвитку писемності, архітектури, образотворчого мистецтва. Список учених єзуїтів, бенедиктинів, францискан вражає – астрономи, біологи, математики… Це святість життя, воплочена в думку, з творчим вираженням.
Про це сказав о. Борис Ґудзяк, ректор Українського католицького університету, виступаючи перед делегатами V сесії Патріаршого Собору про богопосвячене життя в УГКЦ, який проходить у Бразилії. У своїй доповіді 2 вересня він говорив про роль богопосвяченого життя в культурі та освіті.
«Розглядаючи тему ролі богопосвячених осіб у культурі, освіті та науці, я не забуваю про те, що в чернечому житті молитва і все, що для неї необхідно, є абсолютним пріоритетом, – підкреслив ректор УКУ. − Поряд із молитвою та іншими духовними дисциплінами, які забезпечують інтегрованість монашого життя, існує ще безліч обов’язків, що їх сповнюють богопосвячені особи згідно з традицією та харизмою своїх чинів і згромаджень».
На думку о. Бориса, сьогодні одна з найпотужніших і найперспективніших структурних одиниць у культурі – це університет. «Сам феномен університету історично виник передовсім із монашого середовища, і його корпоративні риси й навіть архітектура великою мірою визначалися монастирськими традиціями. В Європі майже всі давні університети, сьогодні державні з державним фінансуванням, були засновані церковною (папи) чи державною (королі) владою часто на основі катедральних або монаших шкіл, при співпраці світського і чернечого духовенства», – зазначив отець.
«Освіта, наука, а особливо богослов’я, є однією з основних можливостей зробити сучасне богопосвячене життя міцнішим, адже змушує глибше переосмислювати своє покликання, – вважає о. Борис Ґудзяк. − Академічне богослов’я може дати сучасному монашеству немало покликань, а літургійне богослов’я – зміни в літургійному житті. Сучасне українське село перебуває у страшному занепаді. Одна з пропозицій для монашества – вивчати аграрні науки, іти на село, молитись і працювати разом з народом».
На переконання ректора УКУ, богопосвячені особи не можуть стояти осторонь кричущої соціальної несправедливості і крайньої матеріальної чи моральної нужди людей у світі. «Вони покликані шукати поєднання між богослов’ям та іншими сферами життя (політикою, медициною тощо). Історія у конкретних явищах і фактах недвозначно показує, що богопосвячені особи, які радикально свідчать у дусі своїх обітів, правил та харизм, стають плідними творцями освіти, науки та культури любові», − зазначив доповідач.
З 31 серпня до 4 вересня в Прудентополі (Бразилія) проходить Патріарший Собор про богопосвячене життя в УГКЦ. На соборові наради прибули єпископи, священики, монахи та миряни УГКЦ з тридцяти архиєпархій, єпархій та церковних осередків в Америці, Європі, Азії та Австралії. Завданням Собору є створити необхідні умови для розвитку покликань до богопосвяченого життя та здійснення післаництва в церкві та суспільстві.
Прес-служба УКУ
ucu.edu.ua/news/5202/
ОСТАННІ НОВИНИ
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»