Отці василіани проведуть наукову конференцію «Василіанський чин та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року»
Четвер, 15 жовтня 2020, 11:56 23 жовтня 2020 року у монастирі Святого Йосифа отців василіан, в Брюховичах, відбудеться наукова конференція «Василіанський чин та Замойський провінційний собор Унійної Церкви 1720 року». Конференція приурочена до трьохсотрічного ювілею собору.-
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
- У Римі відбудеться конференція про служіння УГКЦ в умовах війни
- У Бучацькій єпархії провели конференцію на тему «Щаслива християнська сім’я – запорука успішного майбутнього України»
- Глава УГКЦ до учасників конференції, присвяченої святій Людмилі: «Жіноча святість і місія проявляє материнське обличчя Церкви»
Її метою ї є переосмислення спадщини Замойського собору в тісній співпраці й взаємодії Церкви та академічного середовища. Організатори сподіваються на фахове обговорення широкого спектру проблематики провінційного зібрання 1720 р., виходячи із сучасних богословського, душпастирського, екуменічного, культурного й соціального контекстів, як в Україні, так і в інших країнах Центрально-Східної Європи.
Триста років тому, а саме 26 серпня – 17 вересня 1720 р., у сучасному польському місті Замостя, відбувся провінційний собор Руської Унійної Церкви, другий в її історії від часів проголошення Берестейської унії. На собор зібралося понад сто сорок учасників на чолі з апостольським нунцієм Джіроламо Ґрімальді, митрополитом Левом Кишкою, сімома іншими унійними владиками і протоархимандритом Василіанського чину Антонієм Завадським. Замойський собор розробив масштабну програму реформ Унійної Церкви, що наголошувала на інтегральній єдності з Римським Апостольським престолом та на словʼянсько-візантійських джерелах її обрядової спадщини. З перспективи сьогодення, найважливішими рішеннями собору були: 1) інституційне об’єднання в одне ціле всіх єпархій Київської митрополії; 2) кодифікація більш як столітнього досвіду єдності Унійної Церкви з Римським Апостольським престолом, апробована Святішим Отцем; 3) збереження східнохристиянського етосу Унійної Церкви за одночасної адаптації елементів латинського благочестя; 4) поява помісного права Київської унійної митрополії, однією з основ якого стало законодавство єпархіяльних соборів і василіанських капітул. Упродовж майже двох століть Замойська реформа визначала організаційну структуру, богословʼя та пасторальну програму Греко-Католицької Церкви, а почасти й інших унійних спільнот у Центрально-Східній Європі. Рішення у Замості також мали потужний вплив на тогочасну руську (українсько-білоруську) культуру, торуючи їй шлях в європейську цивілізацію доби Бароко і Просвітництва.
У стосунку до Василіанського чину Замойські постанови мали значно менший вплив, адже його правові й організаційні засади були сформовані ще за часів Йосифа (Велямина) Рутського, поєднуючи східні монаші правила Св. Василія Великого і латинські чернечі регули (зокрема Товариства Ісуса), устійнені Тридентським собором 1545−1563 рр. Тож найважливішим рішенням Замостя щодо Василіанського чину було організаційне об’єднання всіх обителей «нової унії» в одне згромадження, яке вдалося реалізувати за наполяганням Римської курії лише в 1739−1743 рр., коли постали дві окремі провінції – Покровська (коронна, руська) і Свято-Троїцька (литовська), організовані в одну чернечу спільноту − Ordo Sancti Basilii Magni Ruthenorum. Папська булла Венедикта XIV «Inter plures» 1744 р. апробувала цю реформи, підтвердивши правочинність постанов Замойського і Тридентського соборів щодо отців василіан. Значно потужніший вплив законодавство 1720 р. мало на василіанські жіночі монастирі, що підлягали владі місцевих унійних владик. Під впливом Тридентської реформи отці Замойського собору постановили закрити ті обителі сестер василіянок, що не мали належного утримання, а також запровадили сувору клявзуру і систематичний контроль з боку єпископських візитаторів (для яких собор затвердив спеціальний питальник) за внутрішнім життям цих чернечих спільнот.
Програма наукової конференції – за посиланням http://missiopc.blogspot.com/2020/10/1720-2020.html#more
Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами http://missiopc.blogspot.com
«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня
«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...
- Глава УГКЦ у 158-й день війни: «Нехай Господь прийме з уст нашої Церкви псалми та моління за всіх тих, які особливо просять нашої молитви»
- «Сила, яка походить із вірності Христові, є стержнем, який ніхто не може зламати», – Блаженніший Святослав
- Глава УГКЦ у 157-й день війни: «В ім’я Боже ми засуджуємо звірства в Оленівці і світ повинен це засудити як особливий вияв дикості й жорстокості»
- «Боже, почуй наш плач і поспіши нам на допомогу і порятунок!», – Глава УГКЦ у 156-й день війни
- «Бог йому дав серце і душу українського народу»: відбулася щорічна проща до Прилбичів з нагоди уродин митрополита Андрея Шептицького
- Глава УГКЦ: «Я горджуся українськими патріотами, які без найменшої краплі ненависті готові захищати своє»
- Блаженніший Святослав закликав українську молодь скласти присягу на вірність Христові
- Глава УГКЦ у 155-й день війни: «Помолімося, щоб не втратити скарбу віри князя Володимира»
- Блаженніший Святослав у День державності України: «Наша Держава – це для нас питання життя або смерті»
- Глава УГКЦ у 154-й день війни: «Нехай Господь Бог прийме у свої вічні обійми журналістів, які віддали за правду своє життя в Україні»
- Глава УГКЦ у 153-й день війни: «Принесімо наш біль перед Боже обличчя і будьмо певні, що Він нас вислухає»
- Глава УГКЦ у 152-й день війни: «Помолімся молитву заступництва за наших воїнів»
- «Віруюча людина не може бути байдужою, коли бачить страждання іншої людини», – владика Богдан Дзюрах
- «Серед нашого страждання творімо простір для прояву Божої всемогутності», – Глава УГКЦ у 6-ту неділю після П’ятдесятниці
- Глава УГКЦ у 151-й день війни: «Російське віроломство ми перемагаємо силою любові до нашої Батьківщини»