Папа Франциск: «Біль, вдячність, мужність, прослава – чотири слова покликання»

Четвер, 07 травня 2020, 09:08

Під час звернення до священників у серпні минулого року я вибрав чотири ключові слова: біль, вдячність, мужність та прослава, - щоб подякувати священникам та підтримати їхнє служіння. У 57-й Всесвітній день молитви за покликання ці слова можна звернути до всього Божого народу, розглянувши їх крізь призму уривка з Євангелія про подію, що сталася з Ісусом та Петром під час нічної бурі на Тиверіадському озері (пор. Мт. 14, 22-33).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Про це сказав Папа Франциск у своєму Посланні з нагоди 57-го Всесвітнього дня молитви за покликання.

«Образ переправи, - каже він, - через озеро є певним чином співзвучним з мандрівкою нашого буття. Човен нашого життя, насправді, повільно рухається вперед, він завжди у неспокої, тому що шукає щасливого причалу, він готовий прийняти виклики та можливості моря, але водночас чекає на поворот керманича, який нарешті наставить його на правильний курс. Однак трапляється, що човен розгублений, засліплений ілюзіями замість того, щоб плисти на яскравий маяк, котрий веде його до безпечної гавані, або ж мусить іти проти вітру труднощів, сумнівів і страхів. Це трапляється і в серцях учнів, котрі, будучи покликаними слідувати за Учителем з Назарета, повинні відважитися й переплисти на інший берег, мужньо ризикуючи власною безпекою, та йти за Господом».

«Однак Євангеліє говорить нам, що на цьому нелегкому шляху ми не самотні. Господь, майже змушуючи світанок засіяти посеред ночі, іде по бурхливій воді до учнів, просить Петра вийти йому хвилями назустріч, рятує його, коли бачить, як той потопає, і увійшовши в човен, зупиняє бурю», - наголосив Папа Франциск.

Святіший Отець у своєму посланні виокремив чотири слова покликання:

«Перше слово - це вдячність. Іти правильним шляхом - це не завдання, довірене лише одним нашим зусиллям, і не залежить лише від шляхів, які ми обираємо. Друге слово, яке я хотів би звернути до вас: мужність. Ісус одразу заспокоює їх словом, яке завжди повинно супроводжувати наше життя та наш шлях покликання: "Це Я, не лякайтесь!" Третім словом є біль. Він пояснив, що у цьому контексті хотів би перекласти це слово по-іншому і згадати про втому. Четверте – це прослава. Це останнє слово покликання і, водночас, запрошення плекати внутрішнє схожість до Пресвятої Богородиці: вдячна за погляд Божий, який зупинився на ній, ввіривши Йому свої страхи та побоювання, сміливо прийнявши покликання, Вона перетворила своє життя на вічну пісню прослави Господа», - пояснив він.

«Кожне покликання передбачає певні зобов’язання. Господь кличе нас, тому що хоче зробити нас подібними до Петра, здатного «ходити по воді», тобто закликає взяти своє життя в руки, щоб посвятити його сліжінню Євангелія в конкретний сталий спосіб, який Він нам вказує, насамперед у різних формах мирянського служіння, священничого та богопосвяченого життя. Але ми схожі на апостола: у нас є бажання й натхнення, але, водночас, ми маємо свої слабкості і страхи», - наголосив Папа Франциск.

За його словами, якщо ми дозволимо, щоб нами опанували турботи про обов'язки, що стоять перед нами - у подружньому житті або в священничому служінні, - або про негаразди, які часом виникають, то ми незабаром відвернемо погляд від Христа і, як Петро, ризикуватимемо потонути.

«Дорогі мої, насамперед в цей День, але й у буденній душпастирській діяльності наших громад я бажаю, щоб Церква йшла цим шляхом на служінні покликань, відкриваючи серце кожного вірного, щоб той із вдячністю виявив покликання, яке Бог звертає до нього, щоб знайшов сміливість сказати «так», подолав втому у вірі в Христа і, нарешті, посвятив своє життя, як пісню на прославу Господа, за братів та за весь світ. Нехай Діва Марія супроводжує і заступається за нас», - побажав на завершення у своєму посланні Святіший Отець.

Департамент інформації УГКЦ