АКТУАЛЬНО

«Перше, чого повинна навчитися людина, – це прислухатися до себе», – психолог Шпиталю Шептицького Олена Ворона

Вівторок, 25 серпня 2020, 10:09
Бути у згоді із собою і радіти життю – природний для людини стан, хоча інколи це видається фантастикою. Але досягати чи наближатися до цього можна – причому не надзусиллями чи «чарівними» засобами, а малими щоденними кроками. Психолог і психіатр Олена Ворона зі Шпиталю Шептицького у «Психологічній порадні» розповідає про корисні звички, які можуть у цьому допомогти.

«Є таке визначення, яке звучить приблизно так: людина у балансі – та, яка без потреби ні на кого не нападає, але в разі необхідності може дати відсіч, яка живе в мирі з собою і зі своїм оточенням, –  каже психолог. – Певною мірою, це одне із оптимальних визначень врівноваженої людини як соціальної істоти – вміти комунікувати з собою і світом так, щоб не травмувати ні себе, ні світ. Що робити, щоб цього досягти? Передусім –прислухатися до себе, до своїх потреб і відчуттів, розуміти їх і відповідно діяти».

Для того щоб добре почуватися, потрібно насамперед подбати про «технічний стан» свого тіла – за аналогією, як дбаємо про автомобіль чи комп’ютер, розуміючи, що інакше вони нам довго не служитимуть. Чи за аналогією з твариною, конем чи волом, яким треба дати їсти, пити й відпочити, щоб на ранок вони знову змогли працювати.

«Все це ми знаємо і розуміємо щодо навколишнього світу, але часто не прикладаємо до себе самих, – каже психотерапевт. – Питання – чому? Можливо, це така форма гордині – коли думаємо, що ми всесильні й непідвладні законам природи… Чи легковажна самовпевненість – що ми все можемо і з нами нічого не станеться... Як результат – не дбаємо про себе в елементарних речах, виснажуємо свій ресурс, шкодимо самі собі. І наш мудрий організм подає сигнали: людино, ти робиш щось не те! На початках це втома і роздратування, далі – безсоння й погане самопочуття і, врешті, хвороби…»

Парадокс багатьох простих і важливих речей у тому, що ми їх добре знаємо, проте діємо навпаки, бо «в житті все інакше». Це стосується і духовних матерій, і звичаєвих речей, і щоденних звичок. Але просто почути, прочитати і згодитися, що так все і є, – недостатньо, для досягнення результату потрібна щоденна практика. І плоди таких зусиль зазвичай стають відчутними досить швидко.     

Для початку слід подбати про своє фізичне тіло, яке, по суті, є надскладною біохімічною лабораторією, що працює безперервно впродовж всього нашого життя. Як кажуть, у здоровому тілі – здоровий дух, тому здоровий спосіб життя – трамплін для кожного, хто хоче покращити свій психологічний стан.   

«Біохімічні процеси, які відбуваються в системах організму і, зокрема, у мозку, зумовлюють всі наші реакції, процеси збудження-гальмування і багато іншого, –  каже психотерапевт. – Нестача певних елементів може призвести до певних душевних станів – наприклад, низький рівень вітаміну Д, а отже, серотоніну, веде до сезонної депресії; дефіцит магнію призводить до низької опірності стресам і підвищеної дратівливості; вітаміни групи В впливають на процеси метаболізму, а отже, енергію людини…»

Тренд здорового харчування і здорового способу життя набуває популярності і в Україні. Інформації про основи збалансованого харчування на сьогодні достатньо – варто лише поцікавитися. Йдеться саме про базові знання, свідоме споживання, корисні звички й навички, серед яких, зокрема, вміння слухати і чути свій організм, розуміти його потреби і не боятися змінювати усталені погляди і звички.

«У кожній культурі загалом і окремій родині зокрема є традиційний набір продуктів чи страв, які здебільшого готуються, –  пояснює пані Олена. – Цей раціон і меню далеко не завжди збалансовані, але закладають певні харчові звички, які не завжди є корисними – як-от багато солодкого, білого хліба, жирної, смаженої, важкої їжі, яка споживається день у день. Але організм сигналізує – надмірною вагою, порушеннями в системах травлення та обміну тощо – що йому потрібно інше, проте ми до цих сигналів часто не прислухаємося, хоча наслідки вже очевидні».

Ще один важливий момент стосовно «палива» для організму людини – питний режим, від якого напряму залежать всі фізіологічні і психічні процеси. Йдеться про щоденну норму саме чистої води, окремо від напоїв та рідких страв – у середньому це 30 мл води на 1 кг маси тіла людини.

«Важливо випивати цю кількість впродовж дня невеличкими порціями – 300-400 мл, випитих за раз, своєї функції не виконають. А це –  харчування і виведення токсинів для кожної клітини зокрема і для всього організму загалом. Часто ми не звертаємо уваги, коли наше тіло сигналізує про спрагу. Якщо ми це ігноруємо, він ніби каже – ну, добре, тоді з’їси оте солене чи копчене, спонукаючи випити води хоча б так. Тому не змушуймо організм шукати такі обхідні шляхи для задоволення його потреб –  краще реагувати на відчуття спраги без цього, не дуже корисного, обману».

Важлива складова здорового способу життя – фізична активність, рух. «Ми так створені, що не можемо споживати енергії і нічого не робити. Якщо не будемо рухатися – організм відразу дасть знати і поганою циркуляцією крові, і низьким метаболізмом, і загальним поганим самопочуттям, і кволістю, – підкреслює психолог. – Є так званий «золотий стандарт» на щодень – від 5 до 10 тисяч кроків, зроблених власними ногами. Це можуть бути і велосипедні прогулянки, і пробіжки, і робота на городі, і піші прогулянки в парку – будь-яка активність, яка підходять конкретній людині. Похід до спортзалу раз на тиждень, і все – це не працює. Йдеться про щоденні фізичні навантаження, краще на свіжому повітрі, адже від нестачі кисню передусім страждає мозок. Тому якщо багато часу проводимо в офісі, треба прогулятися хоча б півгодини надворі під час обідньої перерви. І почати ходити пішки на роботу і з роботи – хоча б частину маршруту».

До слова, плідно працювати розумово ми можемо до чотирьох годин – потім потрібна хоча б невелика перерва, перемикання на інший вид діяльності, тому що мозок виснажується. Безвилазне сидіння в офісі по 8–10 годин, і так день у день  – неефективне навіть з точки зору роботи, не кажучи вже про наш стан. Тому дуже важливою є ця перерва посеред дня, яку можна хоча б спробувати провести з максимальною користю. 

І – сон, повноцінний відпочинок, як один із найважливіших факторів нормального самопочуття. Під час сну ми «переварюємо» все, що накопичили за день – стреси, добрі й погані враження, емоції, переживання тощо. Сон повинен тривати 7-8 годин – це час, потрібний для того, щоб ми дійсно відновилися.

«Під час сну всі наші органи і системи ніби відпочивають, хоча насправді там відбувається щоденне «генеральне прибирання», –  каже психолог. – Краще засинати до півночі – це пов’язано із фізіологічними циркадними ритмами людського організму. Від 9-ї до 12-ї вечора відбувається спад активності, тому в цей період добре засинати. Далі, до 3-ї ночі, активність поступово зростає й заснути стає важче, і до шостою ранку знову йде на спад. Ті, хто має порушення сну, добре це знають: можна прокинутися перед третьою ночі, крутитися в ліжку до п’ятої, заснути перед шостою, коли вже от-от треба вставати, а людина, фактично, й не спала… Організм відпочиває і відновлюється по-справжньому у фазах глибокого сну. Якщо ж ця фаза триває менше трьох-чотирьох годин, людина почуватиметься невиспаною, навіть якщо формально спатиме і десять годин…»

І, як підсумок, роздуми із «Сповіді» блаженного Аврелія Августина, яку часто цитує Блаженніший Святослав – про те, що тому, хто на перше місце ставить Бога, Бог все врівноважить і розставить на свої місця, відділивши важливе й вартісне від марного і непотрібного. «Сповідь» Аврелія Августина про пошуки і віднайдення шляху, можна почитати тут: http://194.44.152.155/elib/local/sk750294.pdf

Джерело: reradio

ПУБЛІКАЦІЇ

Проповідь Блаженнішого Святослава з нагоди хіротонії та інтронізації владики Аркадія Трохановського, єпарха Ольштинсько-Гданського УГКЦ23 січня

У цей день вшанування пратулинських мучеників – у світлі їхнього прикладу та жертви – ми переживаємо тут, в Ольштині, особливу історичну...

МЕДІА
Prev Next