Портрет Патріарха Йосифа (Сліпого) висітиме у кожній школі Тернополя

Таку ініціативу фундації «Справа Патріарха Йосифа» і Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ підтримала Тернопільська міська рада. 8 вересня голова фундації о. Андрій Романків передав 35 портретів Патріарха Міському голові Тернополя Сергію Надалу, які будуть розміщені у кожній загальноосвітній школі на почесному місці, у шкільних каплицях чи музеях. Ініціатива присвячена 100-й річниці закінчення Йосифом Сліпим Тернопільської гімназії та входить до числа просвітницьких заходів, якими фундація у 2011 році хоче вшанувати пам'ять славетного земляка. «У цьому році виповнюється сто років від часу закінчення Йосифом Сліпим Тернопільської української гімназії. Вчора мали роковини його смерті. Ми підтримали ініціативу єпархії та фундації, щоб увіковічнити нашого земляка, який є символом боротьби за Україну, за свою віру. Тернополяни, наші діти повинні знати свою історію, тих людей, які справді можуть вважатися символами України, Незалежності…» – зазначив Сергій Надал. Отець Анрій Романків подякував міському голові зі підтримку від імені Владики Василя (Семенюка), Єпарха Тернопільсько-Зборівського, та підкреслив, що Блаженніший Йосиф прославив наш край на весь світ, адже «своїм життям, сумлінної працею та навчанням він дав добрий приклад успішної самореалізації і тому надихатиме учнів до праці». «Людина, яка походить з небагатої родини і яка відповідально ставиться до знання і до життя, може досягнути надзвичайних успіхів. Може принести багато користі не тільки для себе, а й для всієї української справи», – зазначив священик. Голова фундації додав, що нещодавно у міські школи та бібліотеки були передані книги «Життєвий шлях Йосифа Сліпого» та «Віра і наука». Окремо проводилися відкриті уроки та академії, на яких розповіли учням про значення постаті Патріарха в історії нашого краю, створено аудіоверсію «Заповіту».  

Прес-служба єпархії

Історична довідка Блаженніший Патріарх кардинал Йосиф (Сліпий), Глава Української Греко-Католицької Церкви у 1944-1984 роках, народився в селі Заздрість на Тернопільщині 17 лютого 1892 року.  Початкову освіту здобув у народній школі рідного села. У 1911 закінчив з відзнакою Тернопільську гімназію. Розпочав навчання у Львівській духовній семінарії на празник Покрови 1911 року. А вже на початку 1912 року продовжував студії в Інсбруку. В 1916 році захистив докторську роботу. 30 вересня 1917 року висвячений на священика. Після завершення габілітаційної роботи в Інсбруку та магістерських курсів у Папському григоріанському університеті в Римі в 1922 році повернувся до Львова та став професором догматики, а згодом, у 1925 році, ректором Львівської духовної семінарії та в 1928 році ректором Львівської богословської академії. З 1930 року стає дійсним членом  Наукового товариства ім. Шевченка, бере активну участь  у міжнародних конференція та конгресах. Автор цінних богословських, наукових праць. З 1935 року - крилошанин, архидиякон Митрополичої капітули, нагороджений митрою. У 1939 році іменований Екзархом Великої України, висвячений на єпископа та призначений  правонаступником Митрополита Андрея (Шептицького). З 1 листопада 1944 року, після смерті слуги Божого Андрея (Шептицького), став Митрополитом Української Греко-Католицької Церкви. У ніч з 10 на 11 квітня 1945 року був заарештований, вивезений до Києва і там засуджений. Після 18 років ув’язнень і тортур у радянських тюрмах та таборах Сибіру 27 січня 1963 року  випущений на волю. 9 лютого 1963 стараннями Папи Івана ХХШ виїхав до Рима, де розпочинає активну та плідну діяльність на захист поневоленого українського народу перед світовою спільнотою. Згуртовує українців, розкиданих по всьому світі. Відроджує українські релігійні, наукові та культурні установи у центрах проживання українців. Ревний прихильник Патріаршого устрою для Української Церкви. 10 жовтня 1963 року виступив з промовою на ІІ Ватиканському Соборі. 8 грудня 1963 року проголошує офіційне відкриття в Римі Українського католицького університету ім. Климента Папи. 23 грудня 1963 року іменований Папою Павлом VІ Верховним Архиєпископом Української Греко-Католицької Церкви з Патріаршими правами. 25 січня 1965 року  піднесений Папою Павлом VІ  до гідності кардинала. 28 вересня 1969 року відбулося урочисте посвячення собору Святої Софії в Римі, духовної святині українців зведену стараннями Патріарха Йосифа (Сліпого). 7 вересня 1984 року у Римі перестало битися серце Блаженнішого Патріарха. 9 вересня 1992 року його тіло згідно із Заповітом перепоховане у крипті львівського архикатедрального собору Свяього Юра.