Праця митрополита Андрея Шептицького про предстоятеля Києво-Галицької митрополії Йосифа Рутського стане своєрідним відкриттям

Усі 250 пастирських послань митрополита УГКЦ Андрея Шептицького з 1899 до 1944 роки опубліковані у трьох томах, кожен понад тисяча сторінок. Зараз триває робота над четвертим томом цієї серії, у який увійдуть близько 30 спільних послань митрополита, а також його праця про предстоятеля Києво-Галицької митрополії ХVІІ століття Йосифа Велямина Рутського. Четвертий том завершить серію пастирських праць митрополита Андрея Шептицького. У попередніх трьох збірниках опубліковані всі декретові послання за довголітнє перебування Андрея Шептицького на престолі. В останній том увійдуть документи, які раніше не публікувались. А це катехизм, написаний митрополитом Шептицьким з 1902 до 1904 років, духовні вправи – наука для священиків (два документи 1917 і 1932 років), повчання для монахинь та багато інших богословських праць Шептицького. Найважливішим у четвертому томі пастирських послань, за визначенням єпископа УГКЦ, укладача збірника Михаїла (Гринчишина), є праця митрополита Андрея Шептицького про єпископа Києво-Галицької митрополії Йосифа Велямина Рутського. Митрополит Рутський розбудовував Святотроїцький монастир, дбав про розвиток чернецтва, реформував чин василіян УГКЦ, працював над реорганізацією Церкви і освітою за західними зразками. Предстоятель Києво-Галицької митрополії Йосиф Рутський – один із найвизначніших діячів Церкви за всю її історію, але донині через недостатність архівних джерел його діяльність належно не висвітлена науковцями, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода Владика Михаїл (Гринчишин). «Цей період в історії церкви ХVІІ–ХVIII століття недосліджений і неопрацьований. Берестейська Унія 1596 року була проголошена, але почались великі труднощі і проблеми, тривало напруження, і це завершилось тим, що у 1623 році замордували архиєпископа Святого Йосафата Кунцевича. Йосафат Кунцевич і Йосиф Рутський разом вчились, були ровесниками, багато працювали над реформуванням Церкви, рятували її та монастирі. Це був тяжкий і сумний період в історії Церкви. На жаль, про цей період історики мало пишуть. Митрополит Андрей Шептицький із великою пошаною і пієтизмом ставився до Рутського і написав велику працю про нього та його діяльність. Тому сподіваюсь, що цей життєпис стане важливим документом для науковців, щоб глибше досліджувати цей період в історії церкви. Праця Андрея Шептицького стане своєрідним відкриттям», – зазначив Владика Михаїл. Четвертий том пастирських послань побачить світ на початку наступного року. Наразі збирають архівні матеріали та опрацьовують їх. Владика Михаїл Гринчишин зауважує, що спадщина митрополита Шептицького надзвичайно велика, і вже давно виникла необхідність створити у Львові при архиєпархії УГКЦ дослідницький інститут імені Андрея Шептицького. Бо сьогодні зацікавлення до постаті митрополита Шептицького зростає не лише в Україні, але й у світі, наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода єпископ УГКЦ Михаїл Гринчишин.   http://www.radiosvoboda.org/content/article/24275464.html