АКТУАЛЬНО

Представник УГКЦ взяв участь у відзначенні 80-х роковин Голодомору в Угорському парламенті

Вівторок, 26 листопада 2013, 09:44
Заходи з відзначення 80-х роковин Голодомору 1932-1933 рр. розпочалися в парламенті Угорщині в п'ятницю, 22 листопада, о 10-й годині за участю Голови парламенту Угорщини Ласла Кьовера. Таке вшанування жертв Голодомору, починаючи з 2003 року, відбувається в угорському парламенті вже втретє.

З промовами виступили голова Державного органу самоврядування українців в Угорщині (ДОСУУ) і ТУКу Ярослава Хортяні та спікер парламенту Ласло Кьовер. Делегація угорських українців, українських дипломатів і гостей із України передали в дарунок парламенту вишиту бісером ікону «Мадонна Голодомору» львівського автора Романа Магоцького, яку в присутності делегації посвятив о. Дам'ян Габорій УГКЦ. 

О 17-й годині того ж дня в Центрі української культури й документації в Будапешті відбулося відкриття виставки ікон Романа Магоцького із Львівщини. Представляючи 24-річного художника з міста Комарно Львівської області велелюдному зібранню гостей та першу його персональну виставку за кордоном, господиня вечора Ярослава Хортяні повідомила, що він вишиває свої картини бісером. 

Серед почесних гостей були: Надзвичайний і Повноважний посол України в Угорщині Юрій Мушка, голова Української всесвітньої координаційної ради Михайло Ратушний із Києва, авторка історичного роману про Голодомор «Цвіте колюча тернина» Ганна Дніпрова, автор ідеї та продюсер документального фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932-1933 рр. на Луганщині» Ірина Магрицька, автор сценарію та режисер цієї картини Олександр Крамаренко, голова некомерційного товариства «Зіркове село» Марія Бедич, заступник голови цієї організації Чаба Сейкеї. Під час вечора присутні почули віртуозні гру українського скрипаля, лауреата і переможця всеукраїнських та міжнародних конкурсів Олександра Божика, його дружини, піаністки Юлії Божик та чудовий спів молодої співачки Оксани Мухи (твори «І снилося вночі дівчині» і «Зоре моя вечірняя» на слова Тараса Шевченка та композицію Бетховена «Місячна соната»).

Гостей привітали Ярослава Хортяні та Посол України Юрій Мушка, розповівши про причини і наслідки штучного Голодомору в Україні та висловивши подяку угорському народу за підтримку і солідарність з українцями в ці сумні дні. Окрему тривалу промову на вечорі угорських українців мав заступник статс-секретаря Міністерства людських ресурсів д-р Чаба Латарцаї, зачитавши витяг з історичної резолюції парламенту Угорщини від 24 листопада 2003 року, в якій Голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом українського народу. 

Опісля відбулася презентація епічного художнього твору про Голодомор Ганни Дніпрової, яка мешкає в Австрії та Україні. У романі йдеться про любов двох молодих людей на тлі трагічних подій, які відбувалися протягом тривалого періоду новітньої історії України ХХ століття. Про своїх персонажів та історію й умови написання цієї книги українською та російською мовами гостям розповіла авторка.

Перед показом документального фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932-1933 років та Луганщині» виступала Ірина Магоцька, яка розповіла про задум і зйомки картини, її демонстрацію в Україні та за кордоном і реакцію глядачів і байдуже (чи навіть вороже) ставлення місцевої влади та населення Луганщини, а також про написання книги.

Після того як гості переглянули фільм, автор сценарію та режисер картини Олександр Крамаренко подякував угорським українцям за те, що вони зберегли свою українську сутність, яка, за словами публіциста, уже не відчувається в його земляках на Луганщині. На його думку, Голодомор мав на меті знищення української душі, а втілювали цей аспидський задум намісники сатани на землі Йосип Джугашвілі-Псевдосталін, Лазар Каганович, Павло Постишев, Хатаєвич та інші високопоставлені більшовики. Крамаренко додав, що голод руйнує в людині віру, моральні цінності, менталітет, національну ідентифікацію і що це позначилося на тих, хто вижив та їхніх дітях. Голодомор розтрощив внутрішні зв'язки української нації, після чого вона не може збудувати громадянське суспільство, породив у часи незалежності України тотальну корупцію в державних структурах, зробив висновок Олександр Крамаренко. Треба докласти титанічних зусиль, аби змінити генетичний код української нації, а це під силу урядові, пересічним українцям та громадам діаспори, вважає режисер. Тим часом Ярослава Хортяні зазначила, що фільм луганських дослідників викликав зацікавлення на угорському телебаченні, і не виключено, що з часом буде зроблено переклад його угорською мовою та показано на громадському телебаченні.

Відтак слово надали Михайлові Ратушному, який повідомив, що заходи із вшанування жертв Голодомору в ці дні відбуваються у всій діаспорі українців у світі. За його словами, ніхто не заперечує того факту, що під час Другої світової війни було здійснено Голокост супроти євреїв. І так само, на думку пана Ратушного, більшовицька влада ставила собі завдання через голод знищити українців, а саме становий хребет нації - селянство. Він зауважив, що нині відмова підписати договір про асоціацію з Євросоюзом свідчить, наскільки небезпечно йти на поступки Росії щодо України. Завершуючи свій виступ, Михайло Ратушний сказав словами молитви: «Вічная пам'ять невинно убієнним через Голодомор!»

23 листопада, о 13-й годині, учасники вшанування жертв Голодомору пішою ходою вирушили містом із прапорами України та Угорщини і транспарантом, де вказані дати української національної трагедії 80-літньої давнини, до набережної Дунаю неподалік від моста імені Петефі. Там українці після жалобних промов Ярослави Хортяні, Юрія Мушки та Михайла Ратушного поклали вінки, колоски пшениці, пов'язані траурної стрічки і запалили свічки пам'яті біля пам'ятного знаку жертвам Голодомору 1932-1933 років. Отець Дам'ян провів молитву на пам'ять про невинно убієнних через Голодомор. 

Потім учасники жалобної ходи вирушили в напрямку малого містечка Чьомор, де їх вже вчетверте за останні роки приязно зустріли ветерани угорської патріотичної організації «Глорія Віктіс» (Слава переможеним), які опікуються меморіальним парком, зведеним на честь ста мільйонів жертв комунізму у світі. Невипадково, що саме в цьому меморіальному комплексі кілька років тому встановили пам'ятний знак на честь невинно убієнних жертв українського Голодомору. І про це говорило багато промовців, як з боку ветеранів 1956 року, так угорські українці, які приїхали вшанувати покладанням квітів пам'ять земляків.

О 17-й годині в римо-католицькому храмі Святої Терези у VI районі отець Дам'ян розпочав панахиду. Відтак присутні мали можливість почути прекрасний коцерт-реквієм за участю учасників заслуженого академічного Закарпатського народного хору.

24 листопада, у неділю, о. Дам'ян відслужив для української громади воскресну Літургію, після якої відбулася панахида за невинно убієних.

Довідка:

З благословення Блаженнішого Святослава, отець Дам'ян Габорій відповідає за душпастирство українців в Угорщині. Священик регулярно відвідує з душпастирським візитом українські громади Угорщини.

http://www.ukrajinci.hu/oldal.php?style=fullhir&id=536

ПУБЛІКАЦІЇ

Архиєпископ Борис Ґудзяк про перші 100 днів свого служіння: Близькість і єдність, які я досвідчив, перевищили усі мої сподівання14 жовтня

Перші місяці на посаді для політиків чи урядовців вважають визначальними, стрижневими. Відразу після обрання чи призначення, новачки...

МЕДІА
Prev Next