Про «Четверту хвилю» і її вплив на структуру української діяспори США говорили на форумі Товариства «Свята Софія» США

П'ятниця, 19 жовтня 2018, 17:17

У четвер, 18 вересня, на форумі Релігійного товариства українців-католиків «Свята Софія» США та Осередку праці Наукового товариства імені Шевченка у Філадельфії відбувся виклад на тему «Четверта хвиля і її вплив на структуру української діаспори». Доповідь виголосив директор адміністрації Наукового товариства імені Шевченка в США, дослідник демографічних процесів у середовищі української еміграції в Америці д-р Василь Лопух.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

У своєму викладі доповідач ґрунтовно висвітлив особливості «Четвертої хвилі» порівняно з попередніми еміграціями. Унікальністю нових іммігрантів є те, що вони, на відміну від усіх попередніх, емігрують із незалежної України і походять з усіх регіонів країни. Понадто, «Четверта хвиля» є найбільшою і налічує понад 200 тисяч осіб. Якісна структура нових іммігрантів відрізняється за рівнем освіти, високою мобільністю та динамікою економічного зростання. Основний потік, 54,5 відсотка, сформували люди, що виграли “зелену карту”. Окрім них, іммігрують до США на підставі возз’єднання сімей (батьки до дітей і діти до батьків), одруження, а також за студентськими, робочими і туристичними візами та “біженці”.

Не буде помилкою ствердити, що «Четверта хвиля» змінила демографічну ситуацію української діаспори у США. «Без нової хвилі сьогодні ми б мали всього 7 відсотків україномовних українців. Завдяки їм присутність української мови зросла. Водночас спостерігаємо парадоксальну ситуацію, якої немає жодна інша етнічна громада: майже половина нових іммігрантів розмовляє вдома російською. Утім, це не стільки їх персональна провина, скільки біда, бо є наслідком довголітньої русифікації українського населення й відображення мовних реалій в самій Україні», - зазначив доповідач.

Опріч цього, нова імміграційна хвиля змінила географію розселення українців. Найчисельніші українські громади нині сконцентровані в мегаполісах: Нью-Йорку, Чикаго, Філадельфії та Портленді (Орегон), де загалом проживає приблизно чверті всіх українців. Ще приблизно половина українців мешкають у кількох штатах Середньо-Атлантичного регіону: Делавер, Мериленд, Нью-Джерсі, Нью-Йорк, Пенсильванія, Вашингтон, Вірджинія і Західна Вірджинія, а приблизно 20 відсотків - у штатах Східно-Північно-Центрально регіону: Іллінойс, Індіана, Огайо, Вісконсин. Себто, з одного боку, «Четверта хвиля» доповнила і укріпила організовану українську діаспору, з іншого – утворила нові громади у тих місцевостях, де раніше їх не було.

Інший важливий факт, пов'язаний з «Четвертою хвилею», який чітко відрізняє його від іммігрантів до 1990 року та народжених у США - це висока динаміка поїздок до України та їх фінансова підтримка сімей. Крім того, деякі з них повертаються в Україну, зокрема, ця тенденція проявилася після 2004 року, коли існували великі надії на перемогу в «Помаранчевій революції». Частина нових іммігрантів живе на дві країни. На жаль, нинішня ситуація в Україні викликає занепокоєння, тому на цей час ми спостерігаємо, що еміграційні настрої є доволі високими, особливо серед молоді.

Підсумовуючи, В. Лопух ствердив, що, приймаючи рішення емігрувати (у нашому випадку йдеться про США), представники «Четвертої хвилі» мали різні мотиваційні причини, а не тільки пошук праці, який українські журналісти звикли називати «заробітчанством».

Прес-служба Товариства «Свята Софія» США

Світлина (автор: Стефан Фартушок)

Доповідає д-р Василь Лопух