Про потребу будівництва храму УГКЦ в Будапешті говорили на угорському телебаченні

Здавалося б, національна меншина українців впродовж останніх трьох десятиліть має всі умови для гармонійного розвитку і збереження ідентичності, але була царина, у якій бракувало українського наповнення, – духовне життя. Люди бажали молитися своєю мовою у своєму обряді.

Шлях до творення української парафії був поступовим. На початку двотисячних років на прохання громади раз на рік, переважно на Великдень, святкове богослужіння відправляв угорський священник Ласло Пушкаш. Для повноцінного релігійного життя згідно з батьківською традицією цього замало, тому вірні вели перемовини з керівництвом УГКЦ про створення повноцінної парафії. 3 жовтня 2008 року у церкві Святого Флоріана, що на площі Тараса Шевченка, відбулася перша Літургія для українських греко-католиків рідною мовою, яку відслужили Блаженніший Любомир Гузар та владика Богдан Дзюрах. Відтоді до Будапешта з частими душпастирськими візитами почав приїздити світлої пам’яті о. Василь Поточняк, секретар Пасторально-міграційного відділу УГКЦ, який налагоджував співпрацю між угорською Церквою та українською громадою.

З 2012 року Пасторально-міграційний відділ УГКЦ призначив о. Дам`яна Габорія, священника Київської архиєпархії УГКЦ, для духовної опіки українців Угорщини, який відвідував регулярно громаду з душпастирським візитом, приїжджаючи із Києва. Згодом завдяки старанням очільника Міністерства людських ресурсів Угорщини, міністра Балога Золтана, було створено матеріальні умови для того, щоб українці мали душпастирську опіку на постійній основі. Так, з вересня 2016 року стали можливими щонедільні богослужіння. Громада молилася в угорській греко-католицькій церкві Святого Флоріана та в болгарській православній церкві Святих Кирила та Методія.

З травня 2017 року громада розпочала українські богослужіння в угорській римо-католицькій церкві Святого Михаїла, що на туристичній вулиці Ваці, 47.

З благословення митрополита угорської греко-католицької церкви Філіпа Кочіша та голови Пасторально-міграційного відділу Патріаршої курії УГКЦ владики Йосифа Міляна громада в Будапешті офіційно стала парафіяльною спільнотою під Покровом Богородиці. На сьогодні вона налічує сотню постійних парафіян, при цьому у святкові дні на богослужіння приходить близько чотирьохсот осіб (крім українців, які постійно мешкають у Будапешті, побільшало число заробітчан і студентів).

Упродовж останніх двох років парафія проявляє велику активність – реколекції, вертепи, концерти, дитячі табори, відзначення національних свят, паломництва та багато інших заходів. Крім цього, при храмі діють спільноти: «Матері в Молитві», «Назаретські родини», Центр кардинала Гузара, в рамках якого працює «Рідна школа» в Будапешті, Школа євангелізації, Школа лідерства. Для дітей та молоді створена скаутська організація, яка належить до Федерації скаутів Європи. Не полишають вірні й діл милосердя, дбаючи про вояків на Сході України та інших потребуючих.

З літа 2019 року почав виходити християнський часопис «Благовіст» для українців в Угорщині.

У 2020 році було створену фундацію УГКЦ, яка має за мету пошук коштів для здійснення душпастирства для українців в Угорщині.

Останнім часом відбувається істотне збільшення кількості громадян України, які прибувають до Угорщини, переважно для працевлаштування. За офіційними даними угорської сторони, станом на кінець 2019 року кількість громадян України, які мають дозвіл на проживання в Угорщині, становить 52668 осіб. Але велика кількість українців вже є громадянами Угорщини. Поза тим, вони мають велику мрію – власний храм на угорській землі, як символ зв’язку з прабатьківською культурою.

Для громади важливо мати свій храм, свою школу. Відчутне пришвидшення процесу асиміляції. Саме церква та школа допоможе зберегти ідентичність серед угорців.

Перегляд сюжету на передачі „ Rondo”, 12 хвилин 30 секунд.

За матеріалами: https://www.ugcchu.com/novyny/pro-potrebu-budivnytstva-khramu-uhkts-v-budapeshti/