Професор Людмила Филипович: «Бачу, як УГКЦ рухається вперед – за глобальним і детальним планом»

Таке переконання висловила професор Людмила Филипович, завідувач відділу історії релігій та практичного релігієзнавства Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАНУ в інтерв’ю РІСУ.

На думку Людмили Филипович, релігія дуже повільно і слабо повертається у публічний простір України. «Незважаючи на кількість зареєстрованих громад, на чисельні релігійні самопрезентації, на швидкість відвідування владою храмів, релігія існує скоріше як картинка або вивіска. Мода! У свідомості людей ще не відбулося переосмислення ролі релігії в житті людини і суспільства. Усе, що твориться в державі, свідчить про те, що для більшості людей Бога не існує – війна, протистояння, корупція... Хіба віруючі це б допустили? Тому ми можемо скільки завгодно пишатися кількістю віруючих – а їх у нас приблизно 80 відсотків населення країни, але результат нашої віри – це життя згідно з нашими переконаннями», – вважає професор.

Що потрібно робити заради діалогу? «Передусім, – каже Людмила Филипович, – має бути налаштованість на діалог, на бажання зрозуміти іншого. Наші Церкви орієнтовані переважно на себе, на свої внутрішні проблеми. Сучасність ставить перед Церквою виклики глобального масштабу. Чи готові Церкви дати відповідь?»

На її думку, у цьому плані радують греко-католики. «У них, – вважає професор НАН України, – навіть є відповідальні за стратегічний розвиток Церкви. Я бачу, як ця Церква рухається – за глобальним і детальним планом. Вони постійно розвиваються відповідно до нього, а тому є достатньо успішними. Тобто це та Церква, яка намітила собі перспективу аж до 2050 року. Деякі нинішні кроки принесуть врожай через 2-3 покоління, але вже зараз вони дарують надію. Інтелектуали УГКЦ запропонували шикарну програму – «Відкрита церква», і вона дійсно відкрита для спілкування онлайн, для гарячих питань і щирих відповідей. Відкритим є і Предстоятель Блаженніший Святослав. Чи не завдяки йому і мудрій мігрантській політиці Церкви різко змінилося ставлення до українців за кордоном, коли з них зняли тавро зрадника, шукача легких хлібів».

Департамент інформації УГКЦ