АКТУАЛЬНО

Професор Володимир Сергійчук: "Постать Йосифа Сліпого – живий приклад українцям для наслідування"

Субота, 15 грудня 2012, 21:44
Український історик, професор Володимир Сергійчук сьогодні, 15 грудня, в Будинку вчителя в Києві презентував двотомне видання «Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки».
Український історик, професор Володимир Сергійчук сьогодні, 15 грудня, в Будинку вчителя в Києві презентував двотомне видання «Патріарх Йосиф Сліпий у документах радянських органів державної безпеки». Ця презентація відбулася в рамках святкування 120-річчя від дня народження Патріарха Йосифа (Сліпого). Нагадаємо, що 2012 рік проголошений в Україні Роком Патріарха Йосифа. Двотомник про Патріарха професор презентував цього року вже в кількох країнах: у Канаді, Естонії, Німеччині, Італії… Меценатами книг є родина Крамарчуків з Америки. Це далекі родичі Йосифа Сліпого. Презентацію видання історик починає з вражень, які створилися в нього про Патріарха Йосифа за час роботи з документами КДБ. – Постать Патріарха Йосифа надзвичайно велика не тільки в Греко-Католицькій Церкві. Це постать великого державника, незламної людини. Такої людини бракує в нашому політикумі, бо якби така людина сьогодні була посеред нас, яка готова йти до кінця, померти за Україну, не зрадити її, Церкву, то в нас була б зовсім інша ситуація. Постать Йосифа Сліпого є і має залишитися дороговказом для тих, хто по-справжньому вболіває за Україну й готовий працювати для її блага. Нескорений і незламний. Він справді був таким. Це засвідчують документи спецслужб, які боролися проти Патріарха, намагаючись знищити його. Проте цей режим мусив визнати й засвідчити навіть останні його слова, які він казав у судах – що він не відрікається ні Церкви, ні України. Постать Йосифа Сліпого – живий приклад українцям для наслідування. Професоре, ви не є греко-католиком. А що вас спонукало взятися за видання про Патріарха Йосифа? Більше ніж двадцять років я не вилажу з архівів. І коли я дивився секретні архіви про повстанські справи, національно-визвольний рух, то траплялося багато документів, які стосувалися ліквідації УГКЦ, і документів, які свідчили про діяльність Митрополита Шептицького, майбутнього Патріарха Йосифа Сліпого. З цих документів я й пересвідчився, що це були не просто релігійні провідники, а могутні постаті, великі українські державники загальнонаціонального масштабу. Тому я вирішив, що це моє завдання, тим більше що я людина збоку, не греко-католик. Власне, це дає мені можливість бути максимально об’єктивним. Спершу я видав книжку «Нескорена церква» – про ліквідацію УГКЦ. Потім видав двома томами книжку в документах про ліквідацію. Пізніше – ще один том про Митрополита Шептицького. Поштовхом до написання про Шептицького, мабуть, був той факт, що він у 1917 році в Будинку вчителя зустрічався з членами Центральної ради. Вони не знали, скільки саме потрібно відстоювати автономії для України і запитали в Митрополита. Андрей Шептицький сказав те, від чого «спеціалісти» Центральної ради перелякалися. «Треба відірватися від Росії», – сказав Митрополит. Цим він чітко озвучив, коли Україна буде цілком самостійною, тим самим дав дороговказ для IV Універсалу. Після книжки про Митрополита Андрея неможливо було не написати про Патріарха Йосифа. У цьому виданні зібрано документи виключно з архівів КДБ. Зараз я маю багато документів, зібраних у різних країнах світу, які маловідомі. І працюючи над біографічними виданнями про Митрополита Андрея Шептицького, Патріарха Йосифа, я їх всіх використовуватиму. Також використовуватиму свідчення людей, які працювали з Патріархом Йосифом чи були з ним на засланні. Наприклад, нещодавно я був у Вільнюсі і зайшов у греко-католицький храм, що в центрі. Там мені організували зустріч з 88-річним литовцем, який був на засланні з Патріархом. Цей чоловік, до речі, капелан військових повстанців, розповів мені, як рятував Йосифа Сліпого від запалення легень. У нього були якійсь американські ліки і він уколов їх Патріархові… Ви перечитали велику кількість документів про Патріарха. Який факт вас найбільше вразив? Найбільше мене вразило те, що на суді під час останнього слова він завжди казав, що ніколи не відречеться від Церкви, Папи Римського і від України. І цей факт незламності до кінця мене вразив найбільше. Як людина він мене вразив тим, що справді мав характер, мав волю. Патріарх думав не лише про церковні справи, він думав ширше – про Україну. Найбільше це проявилося в еміграції, коли він займався меценатством, допомагав студентам, щоб була українська еліта, збудував храм Святої Софії в Римі, Український католицький університет і поширив його по всьому світу… Усе це говорить про те, що Патріарх Йосиф – мислитель і широкомасштабний державний діяч. Усе, що він робив, говорить про те, що він жив з думкою про Україну.  

Оксана Климончук для Департаменту інформації УГКЦ

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next