Рівень європейських університетів залежить від фаховості викладачів, а не від кількості студентів, – міністр науки Польщі

Сьогодні Європа стоїть перед проблемою університетської консолідації. Однак ця консолідація полягає не в підпорядкуванні чи поглинанні одних університетів іншими. Радше навпаки – кожен університет приносить у академічне середовище ті програми, які у нього найсильніші. Про це 2 лютого під час відкритої лекції в УКУ заявив міністр науки і технологій інформаційного суспільства Польщі, дорадник Мера Вроцлава з питань дослідницької політики Єжи Лянґер. Прицьому міністр зазначив, що вступ Польщі до ЄС не змінив самої освіти. Натомість це сприяло появі нових можливостей фінансування, а також збільшенню кількості приватних університетів у країні. «Сьогодні європейська освіта стоїть перед викликом щодо свого академічного завдання. Однак це не означає, що всі повинні ставити собі планку досягнути рівня університетів Кембриджа чи Гарварда. Виші мають робити і розвивати те, що у них виходить справді найкраще. Тому в сучасному європейському середовищі часто йдеться про різнорідні університетські місії», – наголосив Єжи Лянґер. Як приклад міністр навів університет Вроцлава, котрий об’єднує у собі багато академій. «Вроцлав, де головний акцент поставили на академічний розвиток та інтелектуальне зростання, – одне із найуспішніших міст Польщі. Тут майже немає безробітних, зарплатня практично на такому ж рівні, як у Варшаві. Загалом за останні 15 років кількість студентів у Польщі зросла у 5 разів», – розповів професор. На думку міністра науки, проблема відтоку кадрів існує не лише в Україні, а й у країнах Західної Європи. «Здебільшого науковці їдуть до США через великі наукові можливості, яких вони не знаходять у європейських країнах. Тому одним із кроків на цьому шляху є освітня стратегія ЄС, яка передбачає розвиток наукових досліджень, освіти та запровадження інновацій», – сказав Єжи Лянґер.  

Прес-служба УКУ