«Схиляємо голову їх дару жіноцтва й материнства, який було розтоптано»: у соборі Святої Софії в Римі вшанували загиблих українських матерів

«Сьогодні ми прагнемо в особливий спосіб вшанувати матерів, які не дочекалися цього дня, не дочекалися й Великодня, і загинули за те, що були українськими матерями. Пожертвуймо це свято матерям, які віддали своє життя!» – закликав до присутніх о. Марко.

До слова, присутні українські вірянки отримали жовті квіти після Літургії, які після Панахиди вони поклали до стіп розп’ятого Христа, що на подвір’ї собору.

Увечері цієї неділі відбувся пам’ятний реквієм у виконанні Кетрін Ґіч, класичної скрипальки та сопрано ранньої музики, яка навчалася в Королівській музичній академії в Лондоні. Участь у заході взяв п. Андрій Юраш, Надзвичайний і Повноважний посол України у Ватикані. Вражаючим було її виконання на скрипці української лемківської тужливої пісні «Пливе кача по тисині» та її сольного співу української колискової.

Наприкінці о. Марко пригадав реквієм, присвячений вшануванню матерів, які віддали своє життя за незалежність України, тих, які були знищені російським агресором. «Ми сьогодні схиляємо низько голову їх дару жіноцтва й материнства, який було розтоптано…» – наголосив він. Далі, звертаючись безпосередньо до скрипальки Кетрін Ґіч, промовець сказав: «Ми знаємо ваш  музичний внесок у мир в Україні і не лише. Ми сьогодні мали розчулені серця в цей тяжкий період завдяки вашому виконанню мелодій. Через ваш талант моляться люди в усьому світі». На згадку ректор собору подарував виконавиці ікону «Богородиця Оранта».

Довідка

Кетрін Ґіч, уродженка Великої Британії, почала займатися скрипкою та балетом у віці чотирьох років. Свій перший публічний концерт вона провела в п’ять років. У  п’ятнадцять отримала стипендію від Королівської музичної академії в Лондоні, де згодом навчалася в професора Моріса Хассона та професора Сюе Вея. У престижній Лондонській академії брала участь в кількох курсах струнного квартету та камерної музики. В Італії поглибила вивчення оперного співу з Аріанною Мореллі, спеціалізується в професора Анни ді Мартіні на старовинному співі. З 1982 по 1987 роки була солісткою в різних оркестрах, виконуючи різноманітні концерти для скрипки соло та оркестру (Вівальді, Де Беріо, Елгар та ін.). Упродовж 1990 - 2003 років жила викладала в Камбоджі  гру на скрипці в Університеті мистецтв Пномпеня. У 1994-му вона заснувала музичну школу в місті Кампот (Південно-Західна Камбоджа) для догляду за дітьми-сиротами та для збереження камбоджійської традиційної музики. У 2003 році стала її директоркою. Ця школа й досі існує і вона стала темою кількох документальних фільмів (BBC, Australian ABC TV, South-African Radio, Sunday Telegraph і всесвітнє видання Reader's Digest). Після повернення до Європи працювала у струнних квартетах та різноманітних камерних ансамблях.

Пресслужба релігійного товариства «Свята Софія»