АКТУАЛЬНО

Спочив у Бозі о. Григорій Сімкайло, декан Надвірнянський

Середа, 22 лютого 2012, 13:58
Сьогодні, 22 лютого, близько 8 години, спочив у Бозі митрофорний протопресвітер Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ о. Григорій Сімкайло, рідний брат Керівного Архиєрея Коломийсько-Чернівецької єпархії Владики Миколи (Сімкайла).
Сьогодні, 22 лютого, близько 8 години, спочив у Бозі митрофорний протопресвітер Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ о. Григорій Сімкайло, рідний брат Єпарха Коломийсько-Чернівецького Владики Миколи (Сімкайла). Серце мужнього й ревного душпастиря перестало битися після довгої, важкої хвороби й складного хірургічного втручання, здійсненого в обласній клінічній лікарні. У зв'язку зі смертю о. Григорія, декана Надвірнянського, духовенство й віряни Коломийсько-Чернівецької єпархії висловлюють співчуття Владиці Миколі, родині та численним парафіянам. Нехай Господь прийме свого вірного слугу до небесної обителі на служіння у вічності для прослави Божої за молитвами Святої Богородиці та всіх святих. Сьогодні, о 18 годині, в прокатедральному соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії м. Надвірна розпочнеться Священичий парастас. Ієрейський похорон відбудеться в п’ятницю, 24 лютого, об 11 годині. Упродовж цього часу тіло покійного ієрея спочиватиме в прокатедральному соборі Благовіщення Пречистої Діви Марії м.Надвірна.

Біографічна довідка:

Отець Григорій Сімкайло народився 16 вересня 1955 року в Караганді (Казахстан), де за участь у діяльності УПА відбували заслання його батьки, Михайло та Анна. 1963 року батьки повернулися в Україну, і о. Григорій вступив до Підпечарської восьмирічної школи, яку закінчив 1969 року. У 1963-1969 роках навчався в Угорницькій середній школі. Відтак вступив до Івано-Франківського технічного училища (до жодного вищого навчального закладу його, як “сина націоналістів”, не приймали), яке закінчив 1973 року. Родина Сімкайлів була близько знайома з Єпископом тоді підпільної Української Греко-Католицької Церкви Павлом (Василиком), який часто відправляв Богослужіння в їхній хаті. Бачачи ревність у духовному житті Миколи та Григорія (молодший брат), Владика Павло ознайомив їх зі становищем УГКЦ і запропонував стати священиками. З того часу, до і після служби в армії, брати почали наполегливо студіювати богословські науки в підпільній духовній семінарії. 14 травня 1974 року в с. Підпечари під час Божественної Літургії Владика Павло (Василик) уділив Григорієві дияконські й священичі свячення. У той момент розпочався тернистий шлях підпільного священика: переважно вночі їздив по станицях УГКЦ Івано-Франківської, Тернопільської та Львівської областей, несучи людям Боже Слово, відправляючи Святі Літургії, уділяючи Святі Таїнства. 4 серпня 1987 року о. Григорій у складі групи українського духовенства, ченців, черниць і мирян на чолі з Преосвященним Владикою Павлом (Василиком) заявив на весь світ про вихід із підпілля. Заяву було надіслано Святішому Отцеві Іванові Павлові ІІ, Папі Римському; копію – Президентові Михайлові Горбачову. Із єпископів заяву підписав тільки Владика Павло (Василик). Отець Григорій був членом делегації, яка виборювала права УГКЦ в Москві, а також учасником ланцюгового голодування, що тривало з 19 травня до 24 листопада 1989 року. Своє священиче служіння на парафії розпочав 11 лютого 1990 року в церкві Воздвиження Чесного Хреста м. Надвірна. Упродовж 1994-2005 років виконував високий уряд генерального вікарія при Коломийсько-Чернівецькій єпархії УГКЦ. У 1994 році о. Григорія було призначено настоятелем церкви Благовіщення Пречистої Діви Марії м. Надвірна, яка була зведена завдяки великим старанням священнослужителя. 2011 року цей храм піднесено до гідності Прокатедрального собору. 1996 року успішно завершив навчання на богословському факультетів Івано-Франківського теологічно-катехитичного духовного інституту. Від 1998 до 2009 року обіймав посаду директора благодійного фонду "Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ", а після цього залишився його почесним директором. У 1999 році при архикатедральному соборі Святого Юра блаженної пам’яті Предстоятель УГКЦ Мирослав Іван (Любачівський) іменував о. Григорія митрофорним протопресвітером із правом носити митру, нагрудний хрест і набедреник. Декретом від 04.02.2002 року блаженної пам’яті Владика Павло (Василик) призначив митрофорного протопресвітера деканом Надвірнянським. Цей уряд о. Григорій виконував до останніх хвилин свого життя.  

Прес-служба єпархії

ОСТАННІ НОВИНИ
ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next