«Сповідь - це не тільки визнання себе грішною людиною, а й визнання Господа як Бога милосердного і люблячого», - о. Євген Станішевський

Так, о. Євген Станішевський, духівник Львівської духовної семінарії, відзначив, що сповідь - це складова життя віруючої людини. “Сповідь - це не тільки визнання себе грішною людиною, а й визнання Господа як Бога милосердного, люблячого, який приймає. "Ісус про це чітко сказав: Я прийшов не кликати праведників, але грішних до покаяння", -  зауважив священик. 

Він відзначив, що в духовному житті дуже важлива не тільки особиста точка зору і  особисте сприйняття, але точка зору “Того, у кого ми віримо, тобто Ісуса Христа”. "Що означає вірити в Ісуса Христа? Апостол Павло каже, що тут важливо брати до уваги чотири аспекти: що Христос вмер за мої гріхи, був похований, воскрес і з'явився.  Сповідь і віра взаємопов'язані, бо віра дозволяє  позбутися гріха. Віра не абстрактна, а віра в Божого Сина, який вмер задля моїх гріхів", - зазначив отець Євген. 

Священик також відзначив, що для сповіді мусить бути присутнє поняття гріха. "Неможливо навернутися, коли я не усвідомлюю, що таке гріх. Прогрішення або гріх - це невідповідність до того, що мало б бути", - сказав о. Євген Станішевський. Він також зауважив, що надолужити неможливо за гріх, можна лише констатувати, що він мав місце. 

Ієрм. Орест Козак, студит, у своїй доповіді зазначив, що від сповіді залежить ставлення людини до самого Бога. Через сповідь людина дотикає  Бога, Його розуміння, милосердя, любові, дотикає прощення гріхів.

“Сповідь - це засіб, який умиротворює людину, який допомагає людині, з одного боку, покоритися перед Богом у своєму власному безсиллі, в своєму поневоленні гріхом, а отже, дозволити Богові нас звільнити не тоді, коли ми цього хочемо чи коли ми запланували, а коли Він вважає, що це є час, в якому ми до цього свідомо  підготовлені. Сповідь відкриває перспективу, можливість зустрічі з Богом”, - сказав о. Орест.

Ієромонах також підкреслив, що завдання сповідника - вірити своєму оповідальнику. 

А ієрм. Теодор Мартинюк, студит, відзначив, що таїнство Покаяння - це не є приємна розмова чи психологічна бесіда. А згідно з каноном, свідомий тяжкий гріх є причиною того, щоб вірний якнайшвидше прийняв це Святе Таїнство.

Говорячи про те, як часто треба сповідатися християнам, він відзначив, що в нашій Церкві існує традиція, яка тягнеться ще від часів Київської Русі, що вірний зобов'язаний бодай раз на рік сповідатися. А оскільки в Церкві дотримуються чотирьох постів, то було б добре, якщо б віряни сповідалися чотири рази. Водночас, на думку священика, якщо людина дуже часто сповідається, то втрачається розуміння Таїнства як такого.

“У звичайний спосіб в нашій Церкві уділення розрішення є індивідуальним. І це є повна сповідь. У деяких особливих випадках, встановлених церковним правом, можливе розрішення багатьом каянникам одночасно", - підсумував єрм. Теодор Мартинюк.

Інфоцентр ПМВ