Срібний ювілей священства владики Йосифа (Міляна)

П'ятниця, 22 січня 2010, 11:54

20 січня, в храмі св. Василія Великого відбулась урочиста Літургія з нагоди 25-ти ліття священства Преосвященного Владики Йосифа (Міляна), Єпископа-помічника Київської архиєпархії. Святочну Літургію очолив сам ювіляр, разом з Високопреосвященним Архиєпископом Іваном (Юрковичем), Апостольським Нунцієм в Україні. У святкуванні взяли участь духовенство з Київської архиєпархії, представники Патріаршої Молодіжної комісії, яку довший час очолював тоді ще отець Йосиф, духовенство і парафіяни храму Пресвятої Євхаристії (м. Львів), де душпастирював ювіляр. У проповіді владика Йосиф коротко охарактеризував місію Івана Хрестителя - готувати народ до приходу Христа, - порівнявши її з місією священика. Після Літургії ювіляра привітав Нунцій Іван Юркович, духовенство та гості.

Повідомили у прес-службі Київської архиєпархії

Додаток:

Біографія Владики Йосифа (Міляна)

Народився 6 липня 1956 року в с. Добряни, Городоцького району на Львівщині, в родині греко-католиків. У 1963 - 1971роках навчався у восьмирічній школі с. Добряни. У 1974 році здобув середню спеціальну освіту. У 1974-1976 роках перебував на службі у війську. Одразу по закінченні військової служби розпочав глибше цікавитися Церквою та її наукою. У цей час підпільну громаду нелегально діючої тоді греко-католицької парафії Святого Івана Богослова в Добрянах Городоцьких обслуговував єрм. Василь (Вороновський), від якого він довідався про чернецтво, зокрема студитське та підпільну семінарію. 5 січня 1979 року отримав благословення о. Юліяна (Вороновського), тоді настоятеля Студіону, на початок кандидатури до монастиря. 8 березня 1983 року зложив вічні обіти-схиму і прийняв ім’я Йосиф (світське ім’я Іван). Під час підпільного монашого життя старався спільно, як можливо, провадити монаше життя. Студіював семінарійний курс та проходив священичу і монашу формацію під проводом о. Юліяна Вороновського, інших ієреїв Студіону та єпархіального духовенства. У вісімдесятих роках відбулися зустрічі з Митрополитом Володимиром (Стернюком), котрому складав частину іспитів з теологічних предметів. 9 травня 1984 року отримав дияконські, а 30 грудня 1984 року ієрейські свячення (святитель Владика Володимир (Стернюк)). З 1984 року до часу виходу Української Греко-Католицької Церкви з підпілля працював на Львівському заводі «Біофізприлад». Як священик в підпіллі працював з катехитичними групами дітей та молоді. Обслуговував вірних у різних парафіях Яворівського, Перемишлянського та інших районів Львівської області. Після виходу Церкви з підпілля служив у парафії с. Унів та навколишніх сіл Золочівського району. Пізніше, як перший греко-католицький священик після легалізації УГКЦ, служив в Студитському монастирі Св. пророка Іллі у Яремчі та обслуговував парафію м. Яремча-Дора і с. Ямна Надвірнянського деканату Івано-Франківської єпархії. Восени 1990 pоку, після повернення Собору Св. Юра, служив у ньому майже рік як сотрудник. У 1992 році покликаний проводом монастиря до монашої обителі Св. Йосифа у Львові та призначений настоятелем. У 1992 році розпочав студії в Інституті літургічно-пасторальної формації Люблінського католицького університету. У червні 1996 року захистив магістерську працю у Люблінському католицькому університеті і отримав ступінь магістра богослов’я. 12 червня 1997 року, згідно з успішно складеними ліценціатськими іспитами, отримав ступінь ліценціата та продовжив студії над докторською працею «Християнська формація мирян у світлі писань Митрополита Андрея Шептицького», у тому ж університеті. У травні 1993 року Блаженнішим Мирославом-Іваном (Любачівським) призначений духовним опікуном (провідником) християнських молодіжних організацій. У лютому 1997 року декретом Єпископа-помічника Глави Української Греко-Католицької Церкви призначений головою Патріаршої комісії у справах молоді. З березня 1997 року призначений настоятелем храму Пресвятої Євхаристії, Центру душпастирства молоді УГКЦ. У 1998 році зініціював та організував проведення щорічного різдвяного фестивалю «Велика Коляда». З травня 1998 року отримав благословення Глави УГКЦ на працю в Європейському комітеті академічного душпастирства, створеного Папською конгрегацією католицького виховання та Римським вікаріатом. Декретом Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира від 1 листопада 2008 року призначений настоятелем храму Благовіщеня Пресвятої Богородиці при Патріаршому соборі Воскресіння Христового та іншим декретом призначений головою Комісії культури Київської архиєпархії.