Студенти та жертводавці УКУ знайомилися та ділилися вдячністю на щорічній Розколяді

Зустрітися й познайомитися протягом року жертводавці та їхні бенефіціари можуть на спеціальних подіях, зокрема – Розколяді, яка днями пройшла в УКУ. Гості з родинами провели вечір зі спільнотою університету, частувалися й долучалися до забав. Про враження від події та важливість такого партнерства, а особливо – комунікації молоді з їхніми фундаторами, присутні й поділилися.

Вітальним словом відкрив вечір ректор, отець Богдан Прах: «Сьогодні світ вимагає великої активності – від неї треба не тікати, а тільки примножувати. Стільки активності, як в УКУ, рідко можна зустріти в інших середовищах, і наш університет стає справжнім соціальним проєктом. Присутні тут сьогодні – це люди, що розуміють, що гроші – це інструмент для втілення наших ідей. Велике вміння – приймати такий дар. Я вірю, що наші студенти мають це вміння та знають, що таке бути вдячними».

Христина Полотнянко, студентка ІІ курсу програми з філології, на такому заході вперше. «Мені дуже цікаво познайомитися зі своїми жертводавцями, бо це люди, які вкладають кошти у мій розвиток. Приємно знати, що є люди, які в тебе вірять, хоч ви можете й не бути знайомі особисто. Цінність таких зустрічей саме в можливості це виправити та поділитися своїми досягненнями – адже це й досягнення фундаторів, людей, які допомагають здобути ці успіхи».

Інший студент Святослав Кадиляк, ІІІ курс Філософсько-богословського факультету, також ділиться першим досвідом Розколяди: «Сьогодні я нарешті зустрівся зі своїми фундаторами. Було дуже приємно дізнатися, що вони з мого рідного міста, тож ми швидко знайшли теми для розмови. Зараз думаю, що дуже важливо розповісти про своє навчання, позауніверситетську діяльність, громадську активність».

Окрім особистих зустрічей на подіях УКУ жертводавці протягом року мають нагоду познайомитися зі своїм стипендіатом заочно, за допомогою листів та вітальних листівок. Так про цей досвід розповідає Андрій Кісіль, підприємець зі Стрия: «Ці молоді люди – дуже цікаве покоління; коли стикаєшся з ними, працюючи паралельно з колегами-однолітками по бізнесу, розумієш, що спілкуєшся з талановитими, енергійними, завзятими людьми! Я пригадую останній лист, який отримав восени. Він настільки мене вразив, що я покликав старшу доньку, їй одинадцять, і також дав прочитати цей лист. Дочка зачинилася у кімнаті, прочитала і повернулася зі словами: «Я хочу бути такою ж, як ця студентка». Авторка пройшла важкий шлях і, незважаючи на невдачі, змогла досягти своєї мрії та почала навчатися УКУ».

Однією з частин вечора став вертеп студентів УКУ, до числа яких належить і Євген Домерецький, першокурсник програми «ІТ та бізнес-аналітика»: «Разом з вертепом цього року я десять днів провів на сході країни, тож було дуже важливо долучитися до вистави сьогодні. Мого жертводавця тут немає, але ми познайомилися ще торік, коли він приїздив в Україну, та підтримуємо спілкування, листуємося і ділимося новинами з нашого життя. Стипендія – це той рушій, який мотивує вчитися. Мені ж цікаво познайомитися з фундаторами, підтримати їхню діяльність та донести частку світла людям».

Підприємець та ресторатор Андрій Іонов у свою чергу розповідає, якою є дружба його родини з УКУ: «Ми багато років долучаємось до Розколяди, сьогодні вже прийшли з онуком Михайликом. Загалом такі події дуже приємні, адже на них можна побачити своїх однодумців та знайомі обличчя. Ми вважаємо, що цей університет – осередок формування майбутнього України. Коли з дружиною думали, як долучитися і чим допомогти УКУ, зрозуміли, що виховання майбутніх людей – це першочергова річ. Ми зголоситися підтримувати стипендіальну програму і погоджуємося з вибором студентів. Так, ми отримуємо листи студентів, читаємо їх і отримуємо задоволення від знайомства, навіть попри те, що з самого початку тяжіємо до анонімності».

Оксана Кирик, підприємиця, також давня гостя заходів УКУ, зокрема, Розколяди: «Минулого року наша студентка виграла конкурс і поїхала на навчання в Брюссель – ми вболівали і молилися за неї протягом цього шляху, листувалися і підтримували її. Наші стипендіати дуже цінні своїм досвідом, своїми порадами, вони заходять в наше життя і залишаються для нас родиною, ми зустрічаємось з ними на івентах УКУ і надіємося, що і ми присутні в їхньому житті. Я б хотіла побажати тим, хто свого часу долучився до підтримки цього університету, відчути цю сімейність, не губитися в світі, а підтримувати і надихати один одного».

Марія Бей, директорка з розвитку підприємства ТзОВ «Бей-Транс», і сама була студенткою спільноти – свого часу закінчила Львівську бізнес-школу. Після того, як дізналася про можливість підтримати виш пожертвою, прийняла рішення з чоловіком втілити таку допомогу: «З того часу кожного року я дякую університету на урочистих посвятах за студентів, спілкування з якими для мене дуже щире та сповнене радості. Велика приємність отримувати свідчення дітей, які тут вчаться, тому ми їх знаємо спочатку заочно, а потім обов’язково знайомимось. Деколи ці стосунки переростають у щось більше; так, є студенти, з якими ми спілкуємось багато років, вони дзвонять, вітають зі святами. Такий зв’язок за можливості потрібно підтримувати всім фундаторам, щоб могти пишатися своїми діяннями».

Урочистий вечір завершився традиційним конкурсом колядок, до якого доєдналися усі присутні.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами https://ucu.edu.ua