Студентська організація УКУ «Відлуння» відзначає двадцять першу річницю свого заснування

Історія найдавнішої волонтерської організації УКУ розпочалася у 1999 році, коли студенти почали навідувати вихованців дитячих будинків. Цей процес активно координувала тодішня студентка УКУ Ольга Босак, яка і стала засновницею «Відлуння».

Відтоді волонтерство – це один із пріоритетних напрямків УКУ. Студенти не лише продовжили підтримувати започатковані акції, а й ініціювали нові проєкти. Одним із вагомих надбань є створення платформи ВолонтерЮ, у розробці якої брали участь студенти УКУ. Через цю програму відбувається координування волонтерства у Львові. Розуміючи потребу розширювати коло спільноти, волонтери «Відлуння» активно працюють над залученням нових учасників і співпрацею з іншими організаціями.

«У нас є три бази, де ми координуємо волонтерів: дитячий будинок «Благодать», родинний дім «Покрова» та світлиця сестер святого Йосипа. Звідси раз на тиждень спільно з волонтерськими організаціями «Спільнота святого Егідія» та «Молодь за мир» ми роздаємо обіди для  безпритульних. Також волонтеримо в Українському товаристві сліпих (УТОС), де разом з іншими учасниками організацій готуємо аудіозаписи книг для людей з порушеннями зору», – розповідає голова студентської організації «Відлуння» Діана Обідняк.

Цьогоріч працю команди «Відлуння» відзначили і на Всеукраїнському рівні. Одинадцять найактивніших волонтерів із двома соціальними проєктами номінували на волонтерську премію від Євромайдан SOS. Цю недержавну нагороду вручають за особливий внесок у розвиток волонтерського руху в Україні «звичайним людям, які роблять надзвичайні речі».

Одним із напрямків організації є відвідування дітей-сиріт з родинного дому «Покрова» у рамках проєкту «Об’єднані серцем». Волонтер Орест Цебенко розповідає, що ця практика спрямована не лише на матеріальне забезпечення, але й на спілкування з дітьми, їхній розвиток та підтримку

«Розпочинати цю справу було важко, я навіть хотів кинути все, – ділиться Орест Цебенко. – Спочатку наші зустрічі не цікавили дітей, вони тягнулись до телефону, питали: «а що ти нам приніс». Але, згодом, коли діти бачать, що ти прийшов не просто один раз, наші відносини переросли у справді теплі стосунки. Я почав частіше чути: «як добре, що ти прийшов».

Найбільшою мотивацією для волонтера, на думку Ореста, є бачити результат змін, до яких він докладає зусиль: «Через якийсь час із дітьми ми стали справжніми друзями: разом грали в ігри і виконували домашні завдання. Так цей досвід навчив  мене вибудовувати довіру. Зараз радію, що не зупинився тоді на півдорозі».

Почути більше особистих історій з досвіду волонтерства і навіть стати частиною великої команди можна на Дні волонтера з «Відлунням». Сьогодні, у двадцять першу річницю організації, запланований святковий захід для всієї спільноти УКУ та всіх охочих. Учасники проведуть серію онлайн- та офлайн подій. У програмі передбачені квести, призи, майстер-класи, вечірка наосліп та багато цікавинок. Навіть у святковий день команда продовжуватиме своє служіння з надією підсилити волонтерську спільноту новими учасниками.

Департамент інформації УГКЦ за матеріалами https://ucu.edu.ua