Святкування престольного празника екуменічного храму Архистратига Михаїла та Українських новомучеників УГКЦ

Місце, на якому побудована ця каплиця, є місцем великої жертви. Проходячи тут, ми не можемо не скерувати свого погляду на хрест і місце, де пролилася кров Героїв Небесної сотні. Тут ми, семінаристи, священики та й прості перехожі можемо застановитися над своїм життям, втихомирити наші серця, згадати всіх тих, які поклали своє життя за такі одвічно актуальні цінності, як братерство, жертовність і гідність.

Архистратиг Михаїл є символом нашого славного міста Києва. Він - справжній великий і гідний воїн Христовий, який своїм щитом і мечем захищає нас від всіляких щоденних злих нападів і диявольських спокус. І справді, Його підтримка завжди була і є відчутною в усі буремні часи, які переживав і переживає наш народ, наша країна і нація.

Святкову Божественну Літургію очолив прот. Ігор Онишкевич, парох парафії Святого Миколая Чудотворця УГКЦ. Співслужили прот. Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ, та отці-настоятелі Київської Трьохсвятительської духовної семінарії на чолі з отцем ректором Петром Жуком. Своїм співом Божественну Літургію супроводжував семінарійний октет «Аксіос».

Після Літургії ректор семінарії прот. Петро Жук звернувся до присутніх молільників зі словами щирої вдячності за те, що, попри всі наші життєві незручності й труднощі, ми можемо стояти тут і дякувати Богові за ласки й щедроти, якими Він нас щодня обдаровує.

Також слова подяки отець Петро висловив священикам, які приїхали, щоб у цей святковий особливий день спільно служити Божественну Літургію. Слова вдячності отець-ректор висловив братам-семінаристам, які щодня трудяться і здійснюють своє служіння в каплиці, показуючи, як повинна горіти любов до Бога і як потрібно шанувати це святе місце й розуміти його важливість для кожного з нас.

Після слів подяки та привітання священики в присутності громади, яка вже чекала біля хреста і меморіалу Героям Небесної сотні відслужили Панахиду за померлих Героїв Небесної сотні та воїнів, які віддали своє життя на Сході України.

У своєму слові до присутніх прот. Петро Жук підкреслив важливість правильного розуміння гідності, яку дав нам Бог: «Дивитися в очі гідності може лише той, хто цією гідністю живе, хто цю гідність зберігає, плекає той, хто є носієм цієї гідності. Гідність по-різному трактують. Одні кажуть, що гідність походить від нашого біологічного існування, інші кажуть, що гідність – це таке емоційне почуття, яке можна торкнути, понизити або підняти; але є смішно, коли ми гідність шукаємо в рамках свого тіла, своїх почуттів, своїх емоцій, не розуміючи, що гідність – це те почуття, яким нагородив нас сам Всевишній. Гідністю ми до Нього подібні, тому що Він – досконале єство, гідний і гідно творив людину, вкладаючи в неї одвічне почуття любові, гідності, свободи, краси, милосердя. Почуття гідності – дане нам від Бога. Своєю кров’ю Герої Небесної сотні зросили в нас це почуття і показали якою повинна бути людська гідність і братерська любов, та жертовність».

По завершенню молитви ми спустилися вниз, вулицею Інститутською, до пам’ятника Героям Небесної сотні, який ще недавно був зруйнований, а вчора вже наново посвячений. Посвячення цього пам’ятного знаку увінчалося молитвою за Україну.

Опісля для парафіян та всіх охочих відбулося святкове частування. Люди могли за чашкою гарячого чаю і смачними канапками зігрітися та поділитися власними спогадами, які пов'язані з часами Революції гідності і пам’яті Героїв Небесної сотні.

Дякуємо всім присутнім – тим, хто розділив з нами радість цього світлого храмового празника, тим, хто, незважаючи на холод і робочий будний день, прийшли та занесли свої щирі подячні молитви.

Нехай всемилостивий Господь щедро обдаровує усіх вас своїми дарами, а святий Архангел Михаїл стоїть на сторожі ваших душ!

бр. Марко Коберинко, ІІ курс