«Тільки єдина Церква здатна принести злагоду та об’єднати людей», — Глава УГКЦ

Про це йдеться у Посланні Верховного Архиєпископа УГКЦ Блаженнішого Святослава з нагоди 325-ліття відновлення єдності Перемишльської єпархії з Римським Апостольським престолом. Його дано в Києві 9 квітня 2018 року.

“З історичної перспективи бачимо, що таке плекання Греко-Католицькою Церквою “поступу істинної релігії і побожності” принесло гідні плоди. У середині ХХ століття, опинившись після жахіття Другої світової війни і геополітичних змін у Польській Народній Республіці, Перемишльська єпархія розділила долю єпархій, які нищив сталінський режим у Радянському Союзі. У 1947 році депортаційна операція “Вісла” мала остаточно “вирішити”, за задумом її виконавців, українське, а отже, і греко-католицьке, питання в Польщі. Так не сталося, бо чувало Боже Провидіння, бо “на вавилонських ріках” виселені з Лемківщини, Бойківщини і Надсяння не забули про свій Єрусалим — Церкву, яка навчила їх співати: “Вчора я був погребений  з Тобою, Христе, встаю днесь з Тобою воскреслим”, — згадує про історичні аспекти та перипетії Предстоятель.

За його словами, саме мир, Церква і єдність — нерозривно пов’язані. Адже тільки єдина Церква здатна принести злагоду та об’єднати людей, коли сама буде такою.

Тож не слід забувати про те, що визначні єпископи були натхненниками змін, а священики — ревними робітниками в Господньому винограднику. У цьому їм також допомагали сестри-монахині та миряни. Таким чином, вони продемонстрували силу того, що означає бути разом.

“Сестри-монахині розділяли зі своїм народом долю переслідуваної Церкви та продовжували свідчити Христову благовість своєю молитвою, ділами милосердя, опікою над родинами та катехизацією дітей і молоді. А від 1947 до 1991 року році настав час мирян. Існуючи поза правом, без єпископа, із невеликим числом священиків, Церква перетривала і розвинулася, бо не забракло відважних чоловіків і жінок”, — зазначено у зверненні.

На думку Глави УГКЦ, Церква дякує Небесному Отцю, просить прощення та здійснює іспити сумління, коли відзначає річниці. Вона робить це і для того, щоб в дусі Євангелія відповісти на виклики сьогодення і майбутнього, а також, щоб правильно прочитувати знаки часу. 

“Турбота не лише про тих, хто сповідує з нами спільну віру, а й про тих, “хто подібно до нас, є людьми, одне слово — нашими ближніми”, — це сьогодні, на превеликий жаль, для багатьох християн камінь спотикання і скеля падіння. Тож нашим пріоритетним завданням та покликанням і надалі залишатиметься свідчити Євангеліє спасіння всім, до кого Боже Провидіння нас посилатиме і серед кого наша Церква здійснює своє душпастирське служіння”, — стверджує в документі духовний лідер греко-католиків.

Варто наголосити, що Глава і Отець УГКЦ також висловив подяку усім тим, хто від щирого серця та любов’ю виконують своє служіння та допомагають вірним нашої Церкви за межами України, а особливо тим, хто зараз здійснює своє служіння в Польщі.

“Перед Греко-Католицькою Церквою в Польщі постали складні завдання, хоч вони й подібні до тих, які мусять розв’язувати наші єпархії в тих країнах світу, куди впродовж останніх років прибули сотні тисяч іммігрантів з України. Дякую нашим владикам — Митрополитові Перемишльсько-Варшавському Євгенові (Поповичу) і Єпископу Вроцлавсько-Гданському Володимирові (Ющаку) за організацію душпастирської опіки заробітчан з України на розлогих теренах Перемишльсько-Варшавської митрополії. Дякую священикам, богопосвяченим особам і мирянам, які втілюють в життя євангельські заповіді любові до ближнього, практикуючи “гостинність до чужинців і мандрівців; співчуття до всіх, хто зазнав лихої долі; піклування про хворих і милосердя до вбогих і нужденних” (Статут Товариства галицьких пресвітерів)”, — підкреслив Предстоятель.

Він також побажав усім, щоб нам не забракло пасхальної відваги захищати гідність світу, кожної без винятку людини, яку Бог створив на свій образ. “Нехай ці ювілейні святкування стануть спонукою до вдячності за дар єдності із Вселенською Церквою і за свідчення мучеників та ісповідників віри минулих століть! Нехай спомини будуть для нас спонукою до ревної молитви і витривалої праці над “добрим станом святих Божих Церков і з’єднанням усіх”, — наостанок побажав та благословив усіх вірян Блаженніший Святослав.

Департамент інформації УГКЦ