АКТУАЛЬНО

«Той не вартий свободи, хто її не захищає», – архиєпископ Ґінтарас Ґрушас на Синоді

Субота, 16 липня 2022, 11:52
«Це війна проти Правди в її різних формах. Це й ідеологія "русского мира" з послідовною зневагою до правди через російські ЗМІ, поширення фейкових новин, заперечення права українського народу на існування та триваюча спроба знищити українську мову та культуру, яка продовжується ще з радянських часів, а навіть задовго до того», – звернувся такими словами до членів Синоду Єпископів УГКЦ архиєпископ Вільнюський Ґінтарас Ґрушас, який також здійснює служіння Президента Ради європейських єпископських конференцій 15 липня 2022 року.

«Я дуже радий зустрітися з вами та особисто передати підтримку та молитви ваших братів-єпископів у всій Європі за вас, вашу Церкву та народ України в цей найважчий час», – розпочав своє звернення архиєпископ Вільнюський.

Насамперед архиєпископ Ґінтарас Ґрушас підкреслив, що сьогодні Україна знаходиться у центрі уваги не тільки Європи, але й усього світу. «Сьогодні вільний світ дивиться на Україну як на місце боротьби за свободу та цінності. Сьогодні ми бачимо націю людей, які віддають своє життя, бо краще померти, аніж жити в неволі та з потоптаною гідністю», – мовив доповідач і, пригадуючи про своє литовське походження, додав: «На дзвоні Свободи, який американські литовці подарували новонародженій Республіці після проголошення нашої незалежності, був дуже зворушливий напис: „Дзвоніть віками за дітьми Литви. Той не вартий свободи, хто її не захищає“».

За словами владики, боротьба, яка точиться в Україні, нагадує нам про істину, яку ми сповідуємо: реальність, яка нас оточує, є видимою і невидимою. Вони настільки тісно переплетені, що ми не завжди можемо чітко розділити ці дві реальності. З одного боку, ми говоримо про видиму, фізичну реальність. Її чітко видно, хоча вона теж намагається приховати свої жорстокості та злочини. «Наше моральне вчення нагадує нам, що кожна людина і нація мають право на самозахист, тому існує обов’язок, щоб перед очима відкритої агресії світова спільнота прийшла на допомогу своєму сусідові, який піддався нападу», – закцентував на принципах соціального вчення Католицької Церкви промовець.

Одним із способів боротьби із фізичними проявами війни є милосердя та служіння, виявлені до тих, хто постраждав і страждає від наслідків: «Особисто я в захваті від того, як наші католицькі громади в Європі з розкритими обіймами відповіли на цей заклик жити нашим християнським покликанням. Багато вихідців з України знайшли свій новий дім у Європі та не лише чекають фінансової допомоги, а й розпочали процес інтеграції в суспільство країн, де вони зараз проживають», – продовжив далі єпископ.

Очевидно, продовжує свою доповідь архиєпископ Вільнюський, із фізичними труднощами тісно пов’язана невидима духовна боротьба, що вирує за цим, і ми як єпископи повинні не лише пам’ятати про це, але й допомагати іншим це усвідомити. «По-перше, це війна проти Правди в її різних формах. Це й ідеологія „русского мира“ з послідовними зневагою до правди через російські ЗМІ, поширення фейкових новин, заперечення права українського народу на існування та триваюча спроба знищити українську мову та культуру, яка продовжується ще з Радянських часів, а навіть задовго до того. Вона також полягає в структурах гріха, не властивих лише Росії чи Україні, але наявних у кожному суспільстві: корупція, відсутність поваги до людського життя, включаючи широко поширену практику абортів, жадоба грошей і влади, а також інші прояви гріха, які торкаються кожного суспільства, а також стоять за тим, що Папа Римський Франциск часто називає Третьою світовою війною, яка фрагментарно відбувається в усьому світі»

Після цього архиєпископ Ґінтарас звернувся до зібраних на Синоді єпископів: «У цьому контексті ми всі винні у тому, що сприяємо відсутності миру у світі. Ми, як єпископи, повинні продовжувати закликати до покаяння та оновлення в кожному суспільстві в Європі та в усьому світі».

Завершуючи своє звернення, Президент Ради європейських єпископських конференцій запевнив усіх зібраних у молитві католиків Європи за мир і припинення війни в Україні: «Ми залишаємося єдиними в молитві. Католицькі Церкви Європи пам’ятають Україну у своїх молитвах. Одним із таких актів стала ініціатива щоденної молитви під час Великого посту всіма Єпископськими Конференціями Європи за мир в Україні та за жертв пандемії коронавірусу. Закликаємо всіх єпископів Європи відзначити 14 вересня, свято Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, особливою годиною молитви перед Пресвятими Тайнами за мир в Україні».

Після промови архиєпископа Ґінтараса Ґрушаса Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав подякував за всебічну підтримку європейських єпископських конференцій та окремих єпископів, а також побажав плідного візиту в Україні, який розпочнеться після Синоду Єпископів УГКЦ. Інші учасники зустрічі – члени Синоду Єпископів – мали нагоду поставити свої запитання та поділитися своїми думками щодо майбутнього Церкви у Європі.

Довідка

Ґінтарас Лінас Ґрушас народився 23 вересня 1961 року у м. Вашингтон (США). З 1983 року навчався в Лос-Анджельському університеті в Каліфорнії, який закінчив з дипломом інженера в галузі комп’ютерних наук – бакалавр математики/комп’ютерні науки.

З 1989 по 1990 був студентом підготовчого курсу та курсу філософії Францисканського університету Стубенвіля (США). З 1990 по 1993 рік навчався в коледжі Біда в Римі, а в 1993–1994 роках в Литовському коледжі Св. Казимира в Римі.

У 1994 році він отримав ступінь бакалавра богослов’я в Папському університеті Святого Томи Аквінського. У цьому ж університеті згодом отримав ступінь ліцензіату (1999 рік) та доктора канонічного права (2001 рік).

25 червня 1994 року висвячений на священника.

У 1994–1997 роках виконував служіння генерального секретаря Єпископської конференції Литви. У 2001–2003 роках – ректор Вищої духовної семінарії у Вільнюсі.

З 2004 року знову призначений Генеральним секретарем Єпископської конференції Литви, одночасно, духовний радник Литовської католицької Федерації «Ateitis», голова комісії з перекладу литовською Кодексу канонічного права, член двосторонньої комісії з виконання Угоди між Святим Престолом і Литвою, керівного комітету видавництва «Kataliku pasaulis», литовської комісії «Justitia et Pax» та урядових комісій з Тисячоліття Литви та «Вільнюс – столиця Європи».

19 червня 2010 року був призначений Військовим ординарієм Литви, а 4 вересня 2010 року став єпископом.

26 жовтня 2011 року обраний постійним членом Ради та головою Комісії з утворення Конференції католицьких єпископів Литви.

5 квітня 2013 року Папа Франциск призначив єпископа Ґрушаса архиєпископом Вільнюса. А 28 жовтня 2014 року Ґрушас обраний черговим головою Конференції католицьких єпископів Литви. Пленарна асамблея Ради єпископських конференцій Європи, що відбувалася в Римі від 23 до 25 вересня 2021 року, обрала своїм очільником преосвященного Ґінтараса Ґрушаса, архиєпископа Вільнюса та Голову Конференції єпископату Литви.

На додаток до рідної, литовської мови говорить англійською, італійською та французькою мовами.

Пресслужба Секретаріату Синоду Єпископів УГКЦ

ПУБЛІКАЦІЇ

«В Україні відбувається злочин проти людства», – Глава УГКЦ в ексклюзивному інтерв’ю для італійського видання «Il Foglio»27 липня

«Хтось каже, що в Україні має місце конфлікт, західні ЗМІ говорять про російсько-український конфлікт. Ні, в Україні немає жодного...

МЕДІА
Prev Next