Традиція підтримки духовенства не припиняється: Південно-антрацитовий деканат Філадельфійської архиєпархії провів 87-й Український семінарійний день

Починаючи з 1930-х років, парафії деканату, які є найстарішими українськими католицькими парафіями у Сполучених Штатах Америки, проводять особливе святкування, щоб підтримати семінарію Святого Йосафата у Вашингтоні, округ Колумбія. З 1985 по 2021 рік Південно-антрацитовий деканат зібрав понад 1 млн доларів. Цьогоріч, незважаючи на те, що не було звичних розважальної та дитячої програм, музики й танців, а давали лише їжу на виніс, деканат, який налічує 12 невеликих парафій, зміг зібрати понад 15 тис. доларів (зазвичай сума коливається від 45 до 58 тис.).

Центральною подією дня стала Божественна Літургія, яку очолив митрополит Борис Ґудзяк у співслужіння отців деканату та тих, які нещодавно приїхали з України для праці в архиєпархії. Спеціальним гостем став декан філософсько-богословського факультету Українського католицького університету у Львові о. Юрій Щурко.

«Цей уривок Євангелія від Матвія (буря на Галилейському морі) добре підходить до того, що ми зараз переживаємо як людство, Церква, члени парафій антрацитового деканату. Хотів би подякувати всім священникам деканату й усім вам за збереження віри та підготовку цього дня», – сказав митрополит у проповіді.

Він зосередився на постаті апостола Петра й довірі до Бога. «Чи можемо ми довіряти, коли навколо пандемія, а в наших родинах неспокій, коли тіло слабке, а дух знесилений, коли в місті небезпека, у суспільстві незгода, а в країні війна, коли бракує миру в серці? Чи можемо ми вірити, що Господь простягне нам свою руку?», – зазначив він.

Архиєпископ наголосив, що між нами й апостолом Петром є велика різниця, і ми маємо перевагу, адже знаємо, як закінчиться буря, про яку пише Євангелія, і чим загалом закінчується історія Ісуса. «Якщо ми довіряємо Господеві, то нам вдасться перетнути озеро, ми можемо пройти через бурю нашого життя», – наголосив він, закликаючи людей, які слухали, простягати руки іншим і допомагати їм вчитися довіряти Богові.

Після Літургії відбувся розпродаж їжі: вареників, голубців, галушок та випічки, які готували парафіяни Південно-антрацитового деканату.

«Це важлива традиція, яку ми хочемо продовжувати», – розповів о. Микола Іванов, парох парафій у Шамокіні та Маріон-Гайтс, а також декан Південно-антрацитового деканату. «Минулого року через COVID ми не могли провести відкриту подію, але щоби зберегти традицію, зібрались разом зі священниками деканату для відправи Літургії, яка транслювалася у прямому ефірі, і наші вірні могли долучитися онлайн. Вони також зробили свої щедрі пожертви».

Отець Микола наголосив на вірності та свідомості вірян. «Це –феномен регіону. Вони намагаються відвідувати Літургію якомога частіше, часто приступають до Святих Тайн. Із цього регіону маємо багато покликань до священства. Ці люди – це представники четвертого-п’ятого покоління, що народилося у США, але вони пишаються своєю спадщиною та пам’ятають про  свою ідентичність», – поділився він.

Дорін Кушнер, яка раніше була вчителькою, а згодом працювала директоркою української католицької школи в Шамокін, пояснює це просто: «Ми виховувались в українській церкві, і тому ми все ще сюди ходимо». Вона відвідувала Українські семінарійні дні, коли вони ще проводились у парку Лейквуд. Дорін та о. Микола зазначили, що парафії регіону часто працюють разом. «Наші парафії невеликі, і ми знаємо один одного через різні заходи, які робимо разом», – каже вона.

Адріанна Курляк із церкви Святого Миколая в Мінерсвіллі допомагає як волонтер у багатьох церковних ініціативах. «Я відчуваю, що моє покликання – це молитися за священників. І мені подобається робити все, що можу, щоб їм допомогти», – зазначила вона.

«Це хороший день, і він дає мені надію на майбутнє», – сказав Френк Перон, ще один волонтер, який бере участь в Українському семінарійному дні вже понад 30 разів.

Служба комунікації Філадельфійської архиєпархії