Цьогорічну нагороду «Світло Справедливості» отримає Надія Савченко

Нагорода заснована канадійкою українського походження Анастасією Шкільник, на честь її батька д-ра Михайла Шкільника, видатного юриста, громадського і політичного діяча часів визвольного руху в Україні 1917-1920 років та вручається «за моральне і духовне лідерство в Україні». Попередніми лауреатами премії були Євген Сверстюк, Мустафа Джемілєв та Лариса Заливна.

«У сучасному світі, особливо в пострадянському контексті, де пристосуванство, корупція, безпринципність є нормою, де люди дешево продають свою гідність, постава Надії Савченко, яка світиться особливою мужністю і справедливістю, кидає виклик цинізму нашої доби і закликає до автентичної солідарності і жертовності. Саме тому члени журі премії «Світло Справедливості» вирішили вручити цьогорічну премію цій мужній жінці. За умовами засновників нагороди, лауреатом може бути особистість, яка перебуває в авангарді суспільно-політичного життя України і дає постійне свідчення безкорисливості й вірності моральним принципам, мужнього слідування своїм переконанням та жертовності в обстоюванні ідеалів демократичного суспільства. Надія Савченко беззастережно підходить під цей опис. Вона засвідчила нам усім незламність перед наругою, беззаконням і насиллям. Цією нагородою ми дякуємо їй за її свідчення і прагнемо захистити її життя», - зазначив член комітету владика Борис Ґудзяк.

Цьогорічна церемонія нагородження відбудеться 22 квітня. Владика Борис висловив щире сподівання, що Надія Савченко прийматиме нагороду особисто. «Лауреатка нагороджується за уже звершене свідчення і нагороджується з палкою надією, що вона все ж таки житиме», - наголосив владика Борис.

Інформаційна довідка.

Михайло Шкільник, на честь якого заснована премія, народився в селі Сурохові на Західній Україні. Юридичну освіту здобув у Львівському та Краківському університетах. За часів Української Народної Республіки працював спочатку в Міністерстві економіки та торгівлі, а пізніше очолював Департамент консульської служби в Міністерстві закордонних справ. Після повалення УНР Михайло Шкільник повернувся до Західної України, де працював суддею у місті Перемишляни. Під час німецької окупації був призначений мером Перемишлян. На цій посаді, ризикуючи власним життям та своєю сім’єю, він врятував життя рабина Рокеаха, відомого як «Великий рабин Белза», – лідера ортодоксальних євреїв Західної України. Завдяки зусиллям Михайла Шкільника у Перемишлянах було врятовано чимало інших родин. Пізніше він із сім’єю емігрував до Канади. 1971 року в Торонто були опубліковані його мемуари «Україна в боротьбі за державність у 1917-1921 роках».

Прес-служба УКУ