«Ця подія, радше, мала б викликати у людей сум і співчуття, аніж суперечки і протистояння», − владика Венедикт про Волинську трагедію

Про це сказав владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії, на прес-конференції у Львові з нагоди оприлюднення звернення Синоду Єпископів УГКЦ щодо 70-х роковин Волинської трагедії.

«Ми не можемо дивитись на українсько-польські відносини лише під кутом Волині. Маємо побачити, що взаємно завдали цієї глибокої і великої кривди одне одному. І ті, котрі відійшли, волають до нас не голосом конфлікту, а закликом: браття − робіть щось доброго!», - заявив владика Венедикт.

Коментуючи волинські події, він наголосив на християнському баченні проблеми: «Ця подія, радше, мала би викликати сум і співчуття, а не суперечки і протистояння». І додав, що «і поляк, і українець щодня промовляють одну і ту ж молитву "Отче наш", якою визнаємо Бога, як Отця, як Батька». За словами ієрарха, «коли дивитися на трагедію Волині під цим кутом, то дуже сумно, тому що браття-українці кривдили своїх братів-поляків, браття-поляки кривдили своїх братів-українців, завдаючи їм болю, маючи, однак, спільного Отця, яким є Бог».

«Проблема в тому, що загиблі брати-поляки й українці волають одночасно, але ніхто довго не був готовим їх почути», − звернув увагу владика на важливу потребу − вміння слухати. «Ми починаємо говорити тоді, коли нас щось болить. Отож, і маємо вслухатися в те, що болить», − говорить ієрарх.

Про два аспекти цієї події висловився Мирослав Маринович, віце-ректор УКУ, поділивши звернення до журналістів на дві частини: обставини дискусії й особисті враження від візиту примирення делегації УГКЦ на чолі з Блаженнішим Святославом.

Релігієзнавець зауважив, що дискусії завжди показують, наскільки ми дехристиянізовані у своєму мисленні. «Диву даєшся, коли прислухаєшся до голосів: ми вибираємо зручні для нас проміжки часу і починаємо аналізувати наші дії. У такому випадку обидві сторони говорять про відплатні акції, ми думали, що ми захищаємося, натомість завдали кривди іншому», − наголошує промовець, і християнську вагу цих подій бачить у тому, наскільки кожен із нас хотів би опинитися в цій ситуації.

«Бо, – як говорить експерт, – є різні способи реагувати на кривду: один із них – витягнути шаблю і бити». Тому, за словами доповідача, обидві сторони, розуміючи, що вийшли з часу, коли витягали шаблі, зважаючи на політичні та цивілізаційні обставини, вдалися до мужніх кроків примирення і прощення.

www.ugcc.lviv.ua