"Тюрма не вирішує проблеми наслідків злочину, а часто стає місцем, де беззаконня помножується", - Владика Михайло (Колтун)

Ув'язнення не вирішує проблеми наслідків злочину, а часто стає місцем, де беззаконня помножується і стає лише помстою та відчуженням "нас" від "них". Про це сказав керівник Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України Владика Михайло (Колтун) у неділю, 12 лютого, з нагоди Дня особливої пастирської уваги УГКЦ до в’язничного служіння. Єпископ Михайло нагадує, що суспільство доручає законній державній владі реагувати на злочинність за допомогою правоохоронних служб і системи правосуддя. Воно існує для того, щоб злочинець усвідомив тяжкість свого вчинку, змінив свою поведінку та повернувся до нормального суспільного життя, а також щоб застерегти інших від правопорушень. Тому тюрми, переконаний він, на жаль, будуть супроводжувати людську цивілізацію стільки, скільки існуватиме світ. Але в тій реакції має бути місце й для витривалої і безумовної людяності, щоб особа, зрозумівши, що її вчинок гідний кари, водночас зберегла власну гідність, аби колись повернутися до нормального співжиття з людьми. "Проте покарання у вигляді позбавлення волі призводить до додаткових покарань засудженої особи, не передбачених Кримінальним кодексом, а саме – до принижень, обмежень і небезпек, яких вона зазнає", – вважає Владика Колтун. Він відзначає, що пенітенціарна система в Україні охоче приймає служіння Церкви, проте труд священика в цій сфері не може бути ефективним без допомоги мирян. "Християнське служіння у в'язничному середовищі є душпастирською працею, яка потребує найбільше часу. Тюремні капелани й миряни-волонтери стають містком між особами, позбавленими свободи, та суспільством. Величезне значення має доброзичливість, братерське зацікавлення, турбота й співчуття. Це, значною мірою, ослаблює потоки зла, які буяють за колючим дротом", – завершив керівник Департаменту УГКЦ у справах душпастирства силових структур України.  

Департамент інформації УГКЦ