У Чернівецькому Художньому музеї відкриється виставка листівок з колекції Калини Гузар (Франція)

В одній із фондових кімнат на підлозі  лежить величезна валіза. Саме у ній у 1998-му  році до Чернівців із Франції приїхала колекція Калини Гузар-Угрин – 2 тисячі 380 листівок. Колекція надійшла  впорядкованою, і це зробила сама Калина. Листівки  видані у  різних країнах – Америка, Франція. Тематично їх можна класифікувати так: українські міста, Шевченкіана, ікономалярство в діаспорі, Голодомор у творчості художників, українська вишивка, твори українських художників 19-20 століть, творчість митців діаспори, і це не  повний перелік.

Бабуся Калини – відома громадська діячка Чернівців початку 20 ст. Ольга Гузар, дідусь – знаний  у місті лікар Володимир Гузар. Батько Калини разом із старшим братом емігрував до Франції перед Другою Світовою війною. Решта родини чернівецьких Гузарів була знищена радянським режимом.

Народившись і  все своє життя проживши у  Франції зі своїм батьком – чернівчанином Любомиром Гузарем, Калина була вихована в українських традиціях. Жінка вперше побувала у Чернівцях разом з батьком у 1991-му  році. Мала нагоду познайомитися з Україною,  а також відвідати Львів, де зустрічалася із Блаженнішим Любомиром. Після першого візиту до Чернівців у 1991-му році, Калина Гузар ще кілька разів по тому приїжджала сюди.  Коли Блаженніший Любомир жив за кордоном, він не раз бував у Парижі, де бачився  і з Калиною, і з її батьком.

 Жінка мала плани на пенсії переїхати до Чернівців. Однак, добре володіючи французькою,  зайнялася перекладами. Зокрема, у 1980-му вона переклала з української на французьку  знамениту книгу Івана Дзюби  «Інтернаціоналізм чи русифікація?». А також у співавторстві переклала на французьку велику книгу про Голодомор в Україні 1932-33 років.

Разом із чоловіком, колишнім  військовим на прізвище Угрин Калина похована у місті Sucy en Brie у Франції.

Західне бюро «Живого ТБ» за матеріалами www.ugcc.cv.ua