У Чернівцях вперше за 115 років постануть два нові храми Української Греко-Католицької Церкви

Під час благодійного вечора було зібрано пожертви на суму понад 750 тисяч гривень, які будуть скеровані на розвиток п’яти проєктів єпархії: будівництво двох храмів УГКЦ в м. Чернівці та розвиток трьох осередків Благодійного фонду «Карітас». 

Чернівецька єпархія є наймолодшою єпархією Української Греко-Католицької Церкви, охоплює Чернівецьку область і входить до Івано-Франківської митрополії. 2 вересня 2017 року було офіційне проголошення, а 18 листопада 2017 року, у день пам’яті священномучеників Галактіона й Епістими, відбулося офіційне заснування шляхом виокремлення її території з Коломийсько-Чернівецької єпархії згідно з рішенням Синоду Єпископів УГКЦ та потвердженням Папою Франциском. Цього дня Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав увів владику Йосафата Мощича на престол правлячого єпископа з осідком в м. Чернівці. Катедральним храмом є собор Успіння Пресвятої Богородиці. У 2019 році єпархія відзначила другу річницю від дня свого заснування і на сьогодні в понад 18 храмах і каплицях, що діють на території єпархії, служать Богові та людям 19 священників і 3 диякони. 

Місто Чернівці, розташоване біля підніжжя Буковинських гір, засноване у XII столітті галицьким князем Ярославом Осмомислом. Перші згадки про громаду Української Греко-Католицької Церкви сягають ще ХVIII століття, коли перші греко-католицькі священники відправляли Божественну Літургію у римо-католицькому костелі при вівтарі Успіння Пресвятої Богородиці в м. Чернівці. У 80-х роках XVIII століття були зроблені перші кроки, щоб організувати в місті парафію Української Греко-Католицької Церкви, і вже 31 травня 1820 року було освячено наріжний камінь під будівництво храму, а 10 червня 1821 року, у неділю Зіслання Святого Духа, було освячено новозбудовану церкву, яка сьогодні є катедральним собором Успіння Пресвятої Богородиці.

Зараз на території міста діють три храми УГКЦ, де відбуваються богослужіння: собор Успіння Пресвятої Богородиці, розташований у центрі міста на вул. Руська (йому невдовзі виповниться 200 років), церква Різдва Пресвятої Богородиці на вул. Капеланській, що у старій частині міста, і церква Покрови Пресвятої Богородиці у Садгорі – віддаленому мікрорайоні Чернівців. Усім цим святиням уже більше як сто років. Відтоді в місті не було збудовано жодного греко-католицького храму. 

Невдовзі, з благословення правлячого єпарха Чернівецького владики Йосафата Мощича, у житлових мікрорайонах міста постануть два нові храми УГКЦ, під будівництво яких сесія міської ради виділила дві земельні ділянки ще 26 грудня 2017 року. Своїм рішенням депутати міської ради надали дозвіл громаді церкви Святих Верховних апостолів Петра і Павла Чернівецької єпархії УГКЦ на складання проєкту відведення земельної ділянки (площа 0, 26 га) у постійне користування для будівництва парафіяльного храму Святих Петра і Павла за адресою вул. Володимира Винниченка (район Хабатівка). Також депутати ухвалили рішення надати дозвіл релігійній громаді церкви Преображення Господнього Чернівецької єпархії УГКЦ на складання проекту відведення земельної ділянки (площа 0,16 га) в постійне користування для будівництва парафіяльного храму Преображення Господнього за адресою вул. Героїв Майдану. За словами декана Чернівецького, о. Василя Гасинця, який був присутній на сесії міської ради, те, що греко-католики Чернівців отримали землю для будівництва храмів, «…це питання справедливості, адже греко-католицька громада ще жодного разу не отримувала від міста земельної ділянки». 

За будівництво храму Святих Петра і Павла, що розташований за п’ять кілометрів на південний схід від міста за адресою: вул. Володимира Винниченка (район Хабатівка), відповідальний о. Валерій Сиротюк. За словами цього священника, це є історична справедливість - мати храм УГКЦ в цій частині міста, адже з XVIII століття тут проживали греко-католики. Як твердить місцева мешканка району пані Гидія Московчук, у «1810-1830 роках її прапрадід, який оселився тут, Колянко Филип Филипович, приїхав на Буковину з Болехівського району, із села Хабаки, і так місцевість назвали Хабатівка». Також, за свідченням пані Гидії, «хата в хату будувалися греко-католики, і греко-католицький священник у час Різдва та Йордану відвідував вірних». З приходом більшовицької влади на Буковину священники та вірні були змушені йти в підпілля. У будинку жительки Хабатівки пані Наталі Кубаренко з 1954 по 1990 роки відбувалися підпільні богослужіння. За її свідченням, було б добре мати тут храм, адже є багато старших людей, яким добиратися до міста важко, а так, якби поруч стояла церква, то було б дуже зручно.

Парафія Святих Петра і Павла в цьому районі була заснована о. Валерієм ще з благословення владики Павла Василика, і протягом 17 років громада району Хабатівка очікувала на надання земельної ділянки. Та невдовзі тут постане величава святиня. Під час благодійної вечері з владикою Йосафатом «Преображаймо світ разом», яка відбулася 26 січня, о. Валерій презентував готовий макет проєкту храму. І вже навесні цього року, з благословення владики Йосафата, розпочнуться будівельні роботи. 

У житлову мікрорайоні, що на вулиці Героїв Майдану, постане храм Преображення Господнього. Громада Преображення Господнього УГКЦ була заснована ще у 2011 році вже покійним о. Дмитром Винником та о. Василем Гасинецем на прохання вірних, які живуть в цьому районі, з благословення владики Миколи Сімкайла, тодішнього єпарха Коломийсько-Чернівецького. Довший час вірні очікували на рішення сесії міської ради щодо виділення земельної ділянки, та історична справедливість постала у 2017 році. Протягом двох років під опікою о. Василя Гасинця готувалася проєктно-технічна документація, і вже навесні цього року, з благословення владики Йосафата, в житловому мікрорайоні, що на вул. Героїв Майдану, розпочинаються будівельні роботи для зведення храму Преображення Господнього.

Обидва храми, Святих Петра і Павла та Преображення Господнього, що постануть невдовзі в цих мікрорайонах, служитимуть для духовної потреби вірних Української Греко-Католицької Церкви, які проживають у цих районах. Ми можемо говорити про продовження 200-літньої історії присутності греко-католиків на Буковині. Бог хоче писати цю історію через нас і ми бачимо це в розвитку нових громад та в будівництві нових храмів. За словами владики Йосафата, єпарха Чернівецького, будівництво святинь сьогодні для нас тут, на Буковині, є великою честю і завданням, яке полягає в тому, щоб створити вірним греко-католикам, котрі живуть у цих районах, гідні умови для молитви, а також залишити спадок молодому поколінню, творячи Божу історію, щоб і надалі подих віри буковинців, наповнений живим духом, зберігся в поколіннях.

Повідомив Микола Мудрик